ПОДАТКОВА КУЛЬТУРА В УПРАВЛІННІ ПОДАТКОВИМИ РИЗИКАМИ: ІНСТИТУЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИЙ МЕХАНІЗМ ТА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

Анотація

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування податкової культури як системоутворювального чинника управління податковими ризиками та розроблення інтегрованого інституційно-поведінкового підходу до оцінювання її впливу на ефективність податкової політики. Методологічну основу становлять інституційний, поведінковий і системний підходи. Використано структурно-функціональний, компаративний та індикативний аналіз, а також елементи індексного моделювання для формалізації податкової культури як латентного соціально-економічного феномену. Обґрунтовано багатовимірну природу податкової культури, що інтегрує інституційні, поведінкові та економічні компоненти. Визначено механізм її впливу на податкову поведінку та формування податкових ризиків через взаємодію довіри, соціальних норм і економічних стимулів. Сформовано логіку причинно-наслідкових зв’язків «податкова культура – податкова поведінка – податкові ризики – ефективність податкової політики». Запропоновано інтегральний індекс податкової культури (Tax Culture Index), що базується на агрегуванні показників податкового розриву, рівня тіньової економіки, інституційної довіри та добровільної комплаєнсності. Доведено, що використання індексного підходу дозволяє здійснювати кількісну інтерпретацію податкової культури та інтегрувати її у систему ризик-орієнтованого управління. Визначено ключові індикатори оцінювання податкової культури та обґрунтовано їх аналітичну взаємозалежність. Показано, що різні типи податкових ризиків мають неоднакову чутливість до змін рівня податкової культури. Доведено, що поведінкові чинники відіграють визначальну роль у формуванні податкових втрат та масштабів тіньової економіки. Податкова культура визначає характер взаємодії між державою та платниками податків і виступає ключовим фактором формування податкових ризиків. Її інтеграція у систему управління забезпечує перехід до проактивної моделі податкової політики, спрямованої на підвищення добровільного дотримання податкових зобов’язань, зниження рівня тінізації економіки та зростання ефективності фіскального управління. Обґрунтовано доцільність використання податкової культури як інструменту стратегічного управління у сфері публічних фінансів.