ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЇХ УРАХУВАННЯ У КРОС-КУЛЬТУРНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Анотація
Сьогодні все більш суттєвим стає систематичне налагодження відносин між Україною та Китаєм. У зв’язку із цим велике значення мають етнокультурні відмінності, які знаходяться у корені ділових взаємовідносин між різними компаніями. Сьогодні відбувається у великій кількості вливання китайських інвестицій в українську економіку, у результаті тісної співпраці необхідно намагатися досягати взаєморозуміння та взаємопроникнення та доповнення економік між країнами. Найбільш важливим завданням в умовах, які склалися, є вивчення та застосування конфуціанської етики, урахування її впливу на культуру та ділові традиції переговорів. Унаслідок глобалізації світової економіки, в якій залучено представники різних культур, необхідно намагатися збільшувати коло бізнес-контактів на світовому ринку, розширювати інвестиції за кордоном, підвищувати загальну культури під час роботи у крос-культурному середовищі, будувати адаптивну систему менеджменту на основі вивчення досвіду найкращих світових компаній.
Посилання
Black J., Mendenhall M. Cross-culture training effectiveness: a revive and theoretical framework for future research. Academy of Management Review. 1990. № 15. Р. 1131–1136.
Evans S. Conflict can be positive. HR Magazine. 1992. № 37(5). Р. 49–51.
Laurent A. The Cross-cultural Puzzle of International Human Resources Management. Human Resources Management. 1986. № 25(1). Р. 91–102.
Бунина В. Кросс-культурный менеджмент и межкультурная коммуникация. Москва : ГУУ, 2008.
Холден Н. Кросс-культурный менеджмент. Концепция когнитивного менеджмента. Москва : Юнити-Дана, 2005. C. 364.
Петрушенко Ю. Крос-культурні аспекти підвищення ефективності міжнародного бізнесу. Вісник Хмельницького національного університету. 2009. № 5. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_5_1/pdf/146-148.pdf.
Романуха О. Роль крос-культурних комунікацій у менеджменті організацій. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 9. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/103.pdf.
Капліна А.І. Крос-культурний менеджмент як інструмент організації крос-культурної взаємодії. Агросвіт. 2020. № 21. С. 49–52. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.21.49.
Капліна А.І., Кириченко Н.В. Крос-культурні аспекти управління персоналом. Ефективна економіка. 2020. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8258 (дата звернення: 03.11.2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.10.58.
Black J., Mendenhall M. (1990) “Cross-culture training effectiveness: a revive and theoretical framework for future research”, Academy of Management Review, Vol.15. pp.1131-1136.
Evans S. (1992) “Conflict can be positive”, HR Magazine, Vol. 37 (5). pp. 49-51.
Laurent A. (1986) “The Cross-cultural Puzzle of International Human Resources Management”, Human Resources Management, Vol 25 (1). pp.91-102.
Bunina V. (2008), “Cross-cultural management and intercultural kommunikia”, GUU.
Holden N. (2005) «Cross-Cultural Management. The concept of cognitive management». Moscow: Unity Dana, рр.364.
Petrushenko Yu (2009) “Cross-cultural aspects of improving the efficiency of international business”, Bulletin of Khmelnitsky National University, Vol. 5. available at: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_5_1/pdf/146-148.pdf. (Accessed 22.09.2020).
Romanukha O. (2017), “The role of cross-cultural communications in the management of organizations”, Economics and society. Vol.9. available at: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/103.pdf (accessed 22 September 2020).
Kaplina A. I. (2020), «Cross-cultural management as an instrument of organization of cross-cultural interaction», Agrosvit. vol. 21, pp. 49–52.
Kaplina A. and Kyrychenko N.(2020), “Cross-cultural aspects of human resources management”, Efektyvna ekonomika. Vol. 10.
