ОСВІТНІЙ АГРОТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено освітні можливості агротуризму та його роль у формуванні людського капіталу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій в Україні. Актуальність дослідження зумовлена потребою розвитку людського капіталу та посилення ролі практико-орієнтованих освітніх середовищ в умовах сучасних суспільних змін. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі агротуристичних підприємств як освітнього середовища формування людського капіталу, що поєднує пізнавальну діяльність, практичне навчання та набуття професійного досвіду. У роботі узагальнено теоретичні підходи до трактування агротуризму як форми практико-орієнтованого навчання, що базується на принципі навчання через досвід (experiential learning). Окрему увагу приділено міжнародному досвіду, зокрема практикам країн Європейського Союзу, де агротуристичні підприємства активно використовуються як освітні майданчики для школярів, студентів і дорослих. Показано, що в таких моделях агротуризм інтегрується в систему неформальної та інформальної освіти, забезпечуючи практичне навчання та формування професійних компетентностей. Методологічну основу дослідження становлять положення теорії людського капіталу, концепції сталого розвитку та підходу experiential learning. Використано методи системного аналізу, узагальнення наукових джерел, порівняння та структурного аналізу. У результаті дослідження встановлено, що агротуристичні підприємства можуть виступати як освітні простори, де учасники отримують можливість безпосередньої взаємодії з реальними виробничими процесами, формують практичні навички, професійний досвід і соціальні компетентності. Запропоновано модель функціонування освітнього агротуризму як інструменту розвитку людського капіталу. Окреслено основних учасників системи, можливі джерела фінансування та підходи до оцінювання її ефективності. Також розглянуто підходи до оцінювання ефективності освітньо-орієнтованого агротуризму, які враховують не лише економічні показники діяльності, а й рівень сформованості компетентностей, соціальні ефекти та вплив на розвиток сільських територій. Обґрунтовано, що інтеграція освітньої та практичної складових в агротуризмі сприяє формуванню людського капіталу, розширенню можливостей агротуристичних підприємств, зниженню сезонності їхньої діяльності та підвищенню конкурентоспроможності.