КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОМУ АПАРАТІ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ
Анотація
В ході дослідження проведений ретроспективний аналіз генезису концепції корпоративної соціальної відповідальності дозволив простежити трансформацію «соціального контракту» та перехід від реактивної до проактивної моделі, від філантропії 1950-х років до інтегрованої ESG-стратегії XXI століття. Доведено, що чотирьохчастинна модель А. Керролла може виступати базисом ієрархізації зобов’язань, де етичний рівень слугує медіатором між правовим полем і добровільними ініціативами в умовах нормативної невизначеності. Обґрунтована доцільність використання інструментального підхіду до балансування інтересів гетерогенних груп стейкхолдерів задля створення спільної цінності та капіталізації нематеріальних активів. Визначено, що інституціоналізація корпоративної соціальної відповідальності як мікрорівневого механізму сталого розвитку перетворює її на засадничий елемент стратегічної архітектури, що забезпечує довгострокову легітимність та глобальну конкурентоспроможність бізнесу.
Посилання
Амоша О. В. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах трансформації економіки України. Економіка промисловості. 2011. № 3. С. 5–14.
Геєць В. М. Соціально-економічний розвиток та корпоративна відповідальність бізнесу. Економіка України. 2014. № 10. С. 4–20.
Єгоров І. Ю. Інноваційний розвиток та соціальна відповідальність підприємств у контексті сталого розвитку. Наука та інновації. 2012. Т. 8, № 3. С. 15–25.
Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність і проблеми її сприймання суспільством. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2013. № 2. С. 6–15. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/inst_soc_labor_rel/2013/stv_2013_2.pdf (дата звернення: 15.01.2026).
Петрашко Л. Корпоративна соціальна відповідальність в українській бізнес-практиці. Міжнародна економічна політика. 2011. № 1–2. С. 115–141. URL: https://iepjournal.com/journals/14-15/2011_6_Petrashko.pdf (дата звернення: 15.01.2026).
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-realizaciy-a66r (дата звернення: 15.01.2026).
Супрун Н. А. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник сталого розвитку. Економіка і прогнозування. 2009. № 3. С. 61–74.
URL: https://eip.org.ua/docs/EP_09_3_61_uk.pdf (дата звернення: 15.01.2026).
Bowen H. R. Social responsibilities of the businessman. University of Iowa Press, 1953. 276 p.
Carroll A. B. A three-dimensional conceptual model of corporate performance. Academy of Management Review. 1979. Vol. 4. № 4. P. 497–505.
Chandler D. Strategic corporate social responsibility: sustainable value creation. United States of America : SAGE Publications, 2016. 320 p.
Collin S.-O. The management of the corporate governance mechanisms. Research Bulletin of Kharkiv University of Humanities “People’s Ukrainian Academy”. 2024. Vol. XXX. P. 103–121. URL: https://zenodo.org/records/11200373 (дата звернення: 11.12.2025).
Collin S.-O. Towards a critique of corporate governance research. Free University of Scania: Lazy Paper Series. 2023. № 1. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4411637 (дата звернення: 11.12.2025).
Collin S.-O., Ponomareva Y., Ottosson S., Sundberg N. Governance strategy and costs: Board compensation in Sweden. Journal of Management and Governance. 2017. Vol. 21. № 3. P. 685–713.
Elkington J. 25 years ago I coined the phrase “triple bottom line.” Here’s why it’s time to rethink it. Harvard Business Review. 2018.
European Commission. Corporate social responsibility: a new definition, a new agenda for action (MEMO/11/732, MEMO/11/734, MEMO/11/735). European Commission. 2011. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-730_en.htm (дата звернення: 10.01.2026).
Freeman R. E. The politics of stakeholder theory: Some future directions. Business Ethics Quarterly. 1994. Vol. 4. № 4. P. 409–421.
Frederick W. C. The growing concern over business responsibility. California Management Review. 1960. Vol. 2. № 4. P. 54–61.
Friedman A. L., Miles S. Developing stakeholder theory. Journal of Management Studies. 2002. Vol. 39. № 1. P. 1–21.
Husted B. W., Allen D. B. Strategic corporate social responsibility and value creation among large firms: Lessons from the Spanish experience. Long Range Planning. 2007. Vol. 40. № 6. P. 594–610.
ISO 26000 – social responsibility. URL: https://www.iso.org/iso-26000-social-responsibility.html
Jones T. M. Corporate social responsibility revisited, redefined. California Management Review. 1980. Vol. 22. № 3. P. 59–67.
Kozubova N., Prokopishyna O. Financial provisions of tourism business risk management. Economy and Society. 2025. Vol. 72. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-16 (дата звернення: 10.01.2026).
McGuire J. W. Business and society. New York : McGraw-Hill, 1963. 307 p.
Porter M. E., Kramer M. R. Strategy & Society. Harvard Business Review. 2006. December. P. 1–16.
Tuzzolino F., Armandi B. R. A need-hierarchy framework for assessing corporate social responsibility. The Academy of Management Review. 1981. Vol. 6. № 1. P. 21–28.
Walton C. C. Corporate social responsibilities. United States of America : Wadsworth Publishing Company, 1967. 128 p.
Amosha O. V. (2011) Sotsialna vidpovidalnist biznesu v umovakh transformatsii ekonomiky Ukrainy [Social responsibility of business in the conditions of transformation of Ukraine’s economy]. Ekonomika promyslovosti – Economy of Industry, no. 3, pp. 5–14.
Heiets V. M. (2014) Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok ta korporatyvna vidpovidalnist biznesu [Socio-economic development and corporate responsibility of business]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, no. 10, pp. 4–20.
Yehorov I. Yu. (2012) Innovatsiinyi rozvytok ta sotsialna vidpovidalnist pidpryiemstv u konteksti staloho rozvytku [Innovative development and social responsibility of enterprises in the context of sustainable development]. Nauka ta innovatsii – Science and Innovation, vol. 8, no. 3, pp. 15–25.
Kolot A. M. (2013) Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist i problemy yii spryimannia suspilstvom [Corporate social responsibility and problems of its perception by society]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka – Social and Labour Relations: Theory and Practice, no. 2, pp. 6–15. Available at: https://kneu.edu.ua/userfiles/inst_soc_labor_rel/2013/stv_2013_2.pdf (accessed January 15, 2026).
Petrashko L. (2011) Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist v ukrainskii biznes-praktytsi [Corporate social responsibility in Ukrainian business practice]. Mizhnarodna ekonomichna polityka – International Economic Policy, no. 1–2, pp. 115–141. Available at: https://iepjournal.com/journals/14-15/2011_6_Petrashko.pdf (accessed January 15, 2026).
Pro skhvalennia Kontseptsii realizatsii derzhavnoi polityky u sferi spryiannia rozvytku sotsialno vidpovidalnoho biznesu v Ukraini na period do 2030 roku [On Approval of the Concept for Implementing State Policy to Promote Corporate Social Responsibility in Ukraine until 2030]. Available at: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-realizaciy-a66r (accessed January 15, 2026).
Suprun N. A. (2009) Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk staloho rozvytku [Corporate social responsibility as a factor of sustainable development]. Ekonomika i prohnozuvannia – Economics and Forecasting, no. 3, pp. 61–74. Available at: https://eip.org.ua/docs/EP_09_3_61_uk.pdf (accessed January 15, 2026).
Bowen H. R. (1953) Social responsibilities of the businessman. University of Iowa Press, 276 p.
Carroll A. B. (1979) A three-dimensional conceptual model of corporate performance. Academy of Management Review. Vol. 4. no. 4. P. 497–505.
Chandler D. (2016) Strategic corporate social responsibility: sustainable value creation. United States of America : SAGE Publications, 320 p.
Collin S.-O. (2024) The management of the corporate governance mechanisms. Research Bulletin of Kharkiv University of Humanities “People’s Ukrainian Academy”. Vol. XXX. P. 103–121. Available at: https://zenodo.org/records/11200373 (accessed 11.12.2025).
Collin S.-O. (2023) Towards a critique of corporate governance research. Free University of Scania: Lazy Paper Series. no. 1. Available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4411637 (accessed 11.12.2025).
Collin S.-O., Ponomareva Y., Ottosson S. & Sundberg N. (2017) Governance strategy and costs: Board compensation in Sweden. Journal of Management and Governance. Vol. 21. no. 3. P. 685–713.
Elkington J. (2018) 25 years ago I coined the phrase “triple bottom line.” Here’s why it’s time to rethink it. Harvard Business Review.
European Commission (2011) Corporate social responsibility: a new definition, a new agenda for action (MEMO/11/732, MEMO/11/734, MEMO/11/735). European Commission. Available at: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-730_en.htm (accessed 10.01.2026).
Freeman R. E. (1994) The politics of stakeholder theory: Some future directions. Business Ethics Quarterly. Vol. 4. no. 4. P. 409–421.
Frederick W. C. (1960) The growing concern over business responsibility. California Management Review. Vol. 2. № 4. P. 54–61.
Friedman A. L. & Miles S. (2002) Developing stakeholder theory. Journal of Management Studies. Vol. 39. no. 1. P. 1–21.
Husted B. W. & Allen D. B. (2007) Strategic corporate social responsibility and value creation among large firms: Lessons from the Spanish experience. Long Range Planning. Vol. 40. no. 6. P. 594–610.
ISO 26000 – social responsibility. Available at: https://www.iso.org/iso-26000-social-responsibility.html
Jones T. M. (1980) Corporate social responsibility revisited, redefined. California Management Review. Vol. 22. no. 3. P. 59–67.
Kozubova N. & Prokopishyna O. (2025) Financial provisions of tourism business risk management. Economy and Society. Vol. 72. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-16 (дата звернення: 10.01.2026).
McGuire J. W. (1963) Business and society. New York : McGraw-Hill, 307 p.
Porter M. E. & Kramer M. R. (2006) Strategy & Society. Harvard Business Review. December. P. 1–16.
Tuzzolino F. & Armandi B. R. (1981) A need-hierarchy framework for assessing corporate social responsibility. The Academy of Management Review. Vol. 6. no. 1. P. 21–28.
Walton C. C. (1967) Corporate social responsibilities. United States of America : Wadsworth Publishing Company, 128 p.
Авторське право (c) 2026 О.В. Прокопішина, Н.В. Козубова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
