ТИПОЛОГІЯ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ ПЕРЕДАЧІ ТЕХНОЛОГІЙ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Анотація

У статті подано аналіз ключових механізмів передачі технологій подвійного призначення (ТПП), а також розроблено типологію сучасних моделей трансферу. Детально проаналізовано такі механізми як прямі комерційні продажі технологій компаніями-розробниками за кордон, ліцензування технологій іноземним компаніям, прямі іноземні інвестиції у створення за кордоном виробничих потужностей, а також міжнародні науково-технічні партнерства. Показано, що кожен механізм сприяє поширенню технологій, але також несе потенційні загрози. Зокрема це ризики порушення прав інтелектуальної власності при недостатньому захисті, ризики неконтрольованого поширення озброєнь через продаж технологій країнам з низьким рівнем експортного контролю, а також ризики несанкціонованої передачі чутливих технологічних знань через промислове шпигунство або кіберзлочинність. Проаналізовано роль різних суб’єктів, залучених до передачі технологій подвійного використання, включаючи уряди, приватні корпорації та науково-дослідні установи. З огляду на національну безпеку, запропоновано відповідні механізми контролю та моніторингу для забезпечення відповідального транскордонного трансферу таких технологій. Розглянуто приклади прямих комерційних продажів деяких ТПП, зокрема літаків Boeing P-8 компанією США до Індії та турбін Siemens до Ірану. Продемонстровано потенційні переваги та загрози цих угод. Проаналізовано ліцензійні угоди Honeywell, Rolls-Royce та GE щодо ТПП, що дозволило висвітлити економічні можливості та ризики для національної безпеки. Проаналізовано приклади прямих іноземних інвестицій у ТПП, зокрема Qualcomm в Ізраїлі, Huawei у Швеції та Samsung у США. Досліджено механізми регулювання іноземних інвестицій. Висвітлено особливості міжнародних науково-дослідних партнерств ЄС, США-Японія та США-Південна Корея як моделі передачі ТПП. Доведено, що передача ТПП використання є складним, багатогранним процесом, який вимагає глибокого розуміння різних механізмів передачі, їхніх потенційних переваг і пов’язаних з ними ризиків. Ефективне управління цими аспектами має вирішальне значення для забезпечення максимальної вигоди від передачі технологій, одночасно потенційні ризики зменшуються.