ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОЦЕСИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА В АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

Анотація

Розглянуто та теоретично обґрунтовано вплив економічних чинників на процеси проектування та будівництва в архітектурно-будівельній галузі. Визначено, що економічні проблеми, з якими зіштовхуються українські архітектори, будівельники та містобудівники, включають наступні аспекти (чинники впливу). Перший проблемно-прикладний напрямок – вартість проектування та будівництва. Подано, загальну класифікацію вартості проектування та будівництва. Зазначено, що ефективне управління вартістю проекту та пошук способів оптимізації витрат може допомогти зробити проект більш доступним та ефективним. Другий проблемно-прикладний напрямок – економічна доцільність використання новітніх технологій. У авторів виявляється думка, що введення сучасних технологій, таких як BIM (Building Information Modeling), 3D друк в архітектурі та «розумні» системи в будівлях, часто стикається з економічними перешкодами. Однак, вони вважають, що в довгостроковій перспективі ці технології можуть бути економічно вигідними завдяки підвищенню ефективності процесів та зменшенню тимчасових і фінансових витрат. Тертий проблемно-прикладний напрямок – забезпечення енергоефективності. Зазначено, що для досягнення енергоефективності в будівництві необхідно зробити попередні інвестиції, але це дозволяє значно знижувати витрати на утримання будівель у майбутньому. Оцінювання рентабельності таких інвестицій повинно враховувати як довгострокову економію, так і покращення якості експлуатації об'єктів. Визначено, що для оптимізації діяльності будівельного підприємства було визначено ряд шляхів. Одним з таких шляхів є впровадження стратегії енергозбереження на підприємстві, яка передбачає декілька етапів. Перший етап – формування комплексу цільових показників, які базуються на параметрах енергетичного стану підприємства. Це означає розрахунок і встановлення мети щодо зниження споживання енергоресурсів та підвищення енергоефективності. Другий етап – планування та виконання комплексу заходів з енергозбереження. Це може включати інсталяцію енергозберігаючого обладнання, модернізацію систем опалення та кондиціонування, впровадження енергоефективних технологій у будівельний процес, інтеграцію систем управління енергозбереженням тощо. Третій етап – контроль за процесами енергозбереження. Це включає систематичний аналіз та оцінку результатів впроваджених заходів, моніторинг енергоспоживання, виявлення та усунення потенційних проблем. На думку авторів, інноваційною складовою енергозберігаючої діяльності будівельного підприємства є активізація впровадження нових технологій з енергозбереження. Також важливо розробляти науково-обґрунтовані засоби організації та управління енергозберігаючим процесом в будівництві. Четвертий проблемно-прикладний напрямок – розробка та впровадження економічно ефективних норм і стандартів. Зазначено, що актуалізація нормативних документів та стандартів, які регулюють будівельні та архітектурні процеси, шляхом інтеграції нових знань і технологій, може призвести до покращення якості проектування і будівництва, а також до поліпшення економічних показників за рахунок оптимізації використання ресурсів. Зокрема, врахування економічних параметрів при розробці норм і стандартів може допомогти в оптимізації витрат на експлуатацію будівельних об'єктів.