Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

СТРУКТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ

Н.О. Аверчева — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасний стан аграрного сектору Херсонської області в умовах війни, визначено ключові напрями його адаптації та відновлення у післявоєнний період. Проаналізовано вплив бойових дій на виробництво, інфраструктуру, логістику та ресурсний потенціал підприємств. Встановлено суттєве скорочення обсягів виробництва та зростання ризиків господарської діяльності. Обґрунтовано необхідність трансформації традиційної сировинної моделі у диверсифіковану з акцентом на переробку продукції, розвиток овочівництва та нішевих культур. Запропоновано економічну модель аграрного підприємства, адаптовану до викликів воєнного часу, що базується на оптимізації структури посівних площ, розвитку первинної переробки, локалізації ринків збуту та використанні інноваційних технологій. Доведено, що впровадження інновацій, кооперації та локалізації ринків збуту є ключовими факторами підвищення ефективності аграрного виробництва.

ТРАНСФОРМАЦІЯ САНКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКІВ У ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

С.С. Винник — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні моделі реалізації санкційної політики банків у зарубіжній практиці та обґрунтовано напрями підвищення ефективності її застосування в Україні з урахуванням міжнародних стандартів. Обґрунтовано, що ключовими обмеженнями національної моделі є недостатній рівень автоматизації аналітичних процесів, обмежена прозорість бенефіціарної власності. Водночас зарубіжний досвід свідчить, що ефективність санкційного контролю безпосередньо залежить від здатності банків виконувати функцію первинних фільтрів фінансової системи на основі комплексного поєднання нормативних, інституційних та технологічних інструментів. Обґрунтовано, що підвищення ефективності санкційної політики банків в Україні потребує системних змін, спрямованих на її глибоку інтеграцію у фінансовий моніторинг, гармонізацію із правом ЄС, розвиток міжвідомчої координації та впровадження сучасних data-driven підходів. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності санкційного контролю банків в Україні.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВАМИ СТАЛИХ ЦІННОСТЕЙ У КРИЗОВИХ УМОВАХ

О.В. Князь — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У кризових умовах імплементація сталих цінностей підприємствами набуває значення не лише нормативної чи репутаційної вимоги, а стає чинником збереження конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та безперервності операційної діяльності. У статті здійснено порівняльний аналіз міжнародного досвіду імплементації підприємствами сталих цінностей у кризових умовах 2021–2025 рр. Встановлено, що збереження сталих орієнтирів у періоди енергетичної, фінансової та геополітичної нестабільності забезпечується через поєднання інформаційних, фінансових, операційних і контрактних механізмів. Доведено, що ключову роль відіграють ESG-розкриття, ринок сталого боргу, сертифіковані системи менеджменту та корпоративні PPA, які забезпечують стабілізацію енергетичних витрат і підтримують декарбонізаційні цілі. Обґрунтовано, що для українських підприємств адаптація міжнародних практик має ґрунтуватися на прозорій звітності, стандартизації процедур, ESG-метриках та довгострокових енергетичних контрактах.

ЕНТРОПІЯ ЯК ІНДИКАТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОЦІНЮВАННЯ СТАБІЛЬНОСТІ СИСТЕМИ

Є.В. Михайлова, Є.В. Срібна, Д.С. Царук — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Пропоноване дослідження присвячене аналізу можливостей використання ентропії як індикатора економічної безпеки в оцінюванні стабільності економічних систем. Зростання невизначеності та ускладнення структури економічних процесів обмежує ефективність традиційних підходів до оцінювання економічної безпеки, які ґрунтуються переважно на макроекономічних і фінансових показниках і не відображають внутрішню варіативність системи. Ентропія інтерпретується як кількісна міра невизначеності, що характеризує ступінь розсіювання та неоднорідності станів економічної системи, відображаючи розподіл ймовірностей її можливих конфігурацій. У такому трактуванні ентропія дозволяє перейти від фіксації окремих показників до оцінювання внутрішньої структури системи, її збалансованості та узгодженості. Застосування ентропійного підходу дає змогу оцінити рівень впорядкованості економічних процесів, ступінь їх взаємозв’язку та керованості, що безпосередньо пов’язано зі станом економічної безпеки. Встановлено, що нижчі значення ентропії відповідають більш структурованим системам із відносно рівномірним розподілом ресурсів і функцій, узгодженістю інституційних механізмів і передбачуваністю розвитку. Такі системи характеризуються вищою здатністю до адаптації та збереження стабільності в умовах зовнішніх і внутрішніх збурень. Натомість вищі значення ентропії свідчать про фрагментацію економічних процесів, асиметрію розвитку, зниження узгодженості між елементами системи та зростання невизначеності. Це супроводжується підвищенням рівня системних ризиків, ускладненням управління та зниженням стійкості економічної системи. Методичний підхід базується на застосуванні ентропійного аналізу до показників кібербезпеки, інноваційного розвитку та людського розвитку як ключових складових сучасної економіки. Це забезпечує багатовимірну оцінку економічної безпеки з урахуванням технологічних, інституційних і соціальних факторів. Результати дослідження свідчать про те, що ентропія відображає рівень внутрішньої узгодженості економічних систем і дозволяє виявляти структурні дисбаланси, які не фіксуються традиційними показниками. Зростання ентропії асоціюється з підвищенням системної вразливості, тоді як її зниження відповідає більш стабільному та керованому функціонуванню економічної системи.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ

О.Ю. Сидоренко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено теоретичне обґрунтування психологічних чинників формування стресостійкості майбутніх економістів як фундаменту їхньої професійної надійності. Актуальність теми зумовлена високою психоемоційною напруженістю фінансової діяльності в умовах ринкової турбулентності. Автор розкриває структуру стресостійкості через синергію емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів. Особливу увагу приділено ролі емоційного інтелекту як інструменту аналітичної діяльності, що дозволяє диференціювати афекти від фактів. Обґрунтовано модель трансформації копінг-поведінки: перехід від емоційно-реактивних до проблемно-орієнтованих стратегій. Визначено, що стресостійкість економіста є здатністю до активної саморегуляції в екстремальних умовах. Практична цінність полягає у пропозиції впровадження спеціалізованих психологічних тренінгів у навчальний план ЗВО для моделювання стресових бізнес-кейсів та розвитку навичок асертивності студентів.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Т.О. Тохтамиш, О.М. Шептуха — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті доведено, що стратегія сталого розвитку є ключовим фактором формування довгострокових конкурентних переваг підприємства. Вона забезпечує підвищення ефективності діяльності, стимулює впровадження інновації, покращує репутацію та сприяє залученню інвестицій. Доведено, що інтеграція економічних, екологічних і соціальних компонентів у бізнес-модель дозволяє вітчизняним і зарубіжним підприємствам ефективно адаптуватися до кризових умов і сприяти зниженню ризиків. В умовах воєнного стану та післявоєнної реконструкції в Україні впровадження стратегій сталого розвитку стає не лише інструментом виживання, а й основою для виходу на міжнародні ринки. Отже, сталий розвиток виступає необхідною передумовою забезпечення стійкості, конкурентоспроможності та лідерства підприємств у довгостроковій перспективі.

КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНІ ІНСТРУМЕНТИ ПОБУДОВИ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Д.С. Ходацький — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено колективно-договірні інструменти реалізації соціально-трудових відносин в Україні. Проаналізовано зміст і динаміку укладання Генеральних та галузевих угод (у сфері телебачення і радіомовлення) у контексті забезпечення безпекової моделі соціально-трудових відносин. Серед ключових ризиків договірного інструменту визначено нерегулярність укладання угод на національному рівні, їх декларативний характер і обмежений вплив на розширення соціальних гарантій працівників. Виявлено позитивні тенденції на галузевому рівні ( посилення конкретизації положень, врахування сучасних викликів); представлено якісну оцінку досягнення домовленостей за ключовими параметрами, що підтвердило результативність соціального діалогу. Запропоновані напрями удосконалення договірного інструменту у досягненні безпековості.

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ, МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ І ВПЛИВ НА ПОДАТКОВУ ПОЛІТИКУ ДЕРЖАВИ

О.М. Черновол, О.М. Гай — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто таке глобальне явище як тіньова економіка, яка є невід’ємною частиною функціонування будь-якої економічної системи. Основна увага приділяється впливу тіньової економіки на побудову податкової політики держави. Дослідження проведене на підставі аналізу вітчизняних і закордонних літературних джерел, статистичних даних. Встановлено, що незважаючи на велику кількість досліджень даної тематики інтерес до даного явища не зникає, а навпаки посилюється. Дослідження зосереджуються на вдосконаленні методів вимірювання тіньової економіки, її впливі на економічну безпеку держави, а також на оцінці іі масштабів і факторів формування. Уточнено визначення тіньової економіки, досліджено іі розвиток з плином часу. Особлива увага приділяється Україні. Розглянуто структуру тіньової економіки, методики її вимірювання. Узагальнено статистичні оцінки тіньової економіки та їх вплив на податкову політику. Особлива увага акцентується на аналізі впливу тіньової економіки на ефективність побудови податкової політики, а саме: обсяг податкових надходжень, структура податків та інструменти податкового адміністрування. Встановлено, що найефективнішими методами зниження рівня тіньової економіки є запровадження цифровізації, підвищення довіри до державних інституцій, ефективна боротьба з корупцією.

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЗВІТНОСТІ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

М.І. Бондар, В.В. Новіков — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У роботі досліджено актуальність формування ESG-звітності для вітчизняних підприємств. Проаналізовано структуру правової системи України в розрізі ведення обліку та подання звітності на предмет доречності інтеграції та гармонізації вітчизняної системи обліку із вимогами Директив ЄС. Запропоновано інституційну архітектуру звітності зі сталого розвитку в Україні з урахуванням історичної особливості ведення обліку та подання звітності в частині їх уніфікації та стандартизації. Для запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні запропоновано законодавчі зміни в Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Для забезпечення повного охоплення суб’єктного складу звітування запропоновано впровадження окремої групи стандартів "НП(С)БО – СР (сталий розвиток)", яка визначатиме та врегульовуватиме особливості формування і подання звітності зі сталого розвитку в Україні.

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПОРІВНЯННОСТІ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

С.Л. Кальсіна — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено роль Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у забезпеченні порівнянності фінансової інформації в умовах глобалізації економічних процесів та інтеграції національних економік у світовий фінансовий простір. Обґрунтовано, що порівнянність фінансової звітності є однією з ключових якісних характеристик інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських, інвестиційних і кредитних рішень різними групами користувачів. Розкрито сутність порівнянності як фундаментальної якісної характеристики фінансової інформації відповідно до Концептуальної основи МСФЗ та визначено її значення для зіставлення показників як у динаміці одного підприємства, так і між різними суб’єктами господарювання незалежно від країни діяльності чи організаційно-правової форми. Наголошено, що досягнення порівнянності потребує не лише застосування єдиних облікових принципів, а й повного та послідовного розкриття інформації про облікову політику, професійні судження та облікові оцінки.

ПОДАТКОВА КУЛЬТУРА В УПРАВЛІННІ ПОДАТКОВИМИ РИЗИКАМИ: ІНСТИТУЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИЙ МЕХАНІЗМ ТА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

В.М. Краєвський, М.О. Мещеряков — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування податкової культури як системоутворювального чинника управління податковими ризиками та розроблення інтегрованого інституційно-поведінкового підходу до оцінювання її впливу на ефективність податкової політики. Методологічну основу становлять інституційний, поведінковий і системний підходи. Використано структурно-функціональний, компаративний та індикативний аналіз, а також елементи індексного моделювання для формалізації податкової культури як латентного соціально-економічного феномену. Обґрунтовано багатовимірну природу податкової культури, що інтегрує інституційні, поведінкові та економічні компоненти. Визначено механізм її впливу на податкову поведінку та формування податкових ризиків через взаємодію довіри, соціальних норм і економічних стимулів. Сформовано логіку причинно-наслідкових зв’язків «податкова культура – податкова поведінка – податкові ризики – ефективність податкової політики». Запропоновано інтегральний індекс податкової культури (Tax Culture Index), що базується на агрегуванні показників податкового розриву, рівня тіньової економіки, інституційної довіри та добровільної комплаєнсності. Доведено, що використання індексного підходу дозволяє здійснювати кількісну інтерпретацію податкової культури та інтегрувати її у систему ризик-орієнтованого управління. Визначено ключові індикатори оцінювання податкової культури та обґрунтовано їх аналітичну взаємозалежність. Показано, що різні типи податкових ризиків мають неоднакову чутливість до змін рівня податкової культури. Доведено, що поведінкові чинники відіграють визначальну роль у формуванні податкових втрат та масштабів тіньової економіки. Податкова культура визначає характер взаємодії між державою та платниками податків і виступає ключовим фактором формування податкових ризиків. Її інтеграція у систему управління забезпечує перехід до проактивної моделі податкової політики, спрямованої на підвищення добровільного дотримання податкових зобов’язань, зниження рівня тінізації економіки та зростання ефективності фіскального управління. Обґрунтовано доцільність використання податкової культури як інструменту стратегічного управління у сфері публічних фінансів.

ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Н.М. Давиденко, О.Д. Гордей — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено глобальні тенденції розвитку фінансових систем в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена посиленням впливу цифрових технологій на функціонування фінансового сектору, що супроводжується зміною його структури, механізмів взаємодії учасників та моделей надання фінансових послуг. Обґрунтовано, що сучасні фінансові системи зазнають глибинних трансформацій під впливом цифровізації, яка охоплює як операційні процеси, так і стратегічні аспекти діяльності фінансових установ. Визначено, що фінансові технології виступають ключовим фактором зміни архітектури фінансових ринків, формуючи нові підходи до фінансового посередництва та забезпечуючи підвищення ефективності функціонування фінансової системи. Проаналізовано динаміку розвитку фінтех-сектору, що дало змогу виявити стійку тенденцію до зростання кількості фінтех-компаній у світі упродовж 2018–2025 рр., а також значне збільшення обсягів світового ринку фінтеху. Встановлено, що така динаміка свідчить про посилення ролі цифрових фінансових сервісів у глобальній економіці та зміну підходів до організації фінансового посередництва. Визначено, що розвиток фінтех-індустрії зумовлений взаємодією технологічних і економічних чинників, серед яких ключове значення мають використання блокчейн-технологій, штучного інтелекту та аналітики великих даних, а також процеси цифровізації економіки, розвиток електронної комерції та зміна поведінкових моделей споживачів фінансових послуг. Обґрунтовано, що формування фінтех-екосистем забезпечує інтеграцію різних учасників фінансового ринку, включаючи фінансові установи, технологічні компанії та цифрові платформи, що створює передумови для розвитку комплексних фінансових сервісів у межах єдиного цифрового середовища. Встановлено, що функціонування таких екосистем сприяє розширенню фінансової інклюзії, підвищенню доступності фінансових послуг для різних груп населення та посиленню глобальної фінансової інтеграції. Зроблено висновок, що цифрова трансформація визначає сучасні напрями розвитку фінансових систем, а фінансові технології виступають основою формування нової моделі їх функціонування в умовах глобалізації.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ БАНКІВСЬКИХ ТА СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

О.О. Драган, К.В. Ткаченко, Д.О. Кунков, О.Р. Кременецька — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Досліджено теоретико-методичні засади використання фінансового аналізу як інструменту управління фінансовим станом банківських та страхових організацій. Обґрунтовано, що в умовах макроекономічної нестабільності, цифровізації фінансових відносин, посилення регуляторних вимог і зростання ризиків фінансовий аналіз набуває не лише оціночного, а й управлінського значення, оскільки забезпечує інформаційно-аналітичну основу для прийняття рішень щодо підтримання ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості фінансових установ. Визначено економічну сутність фінансового аналізу в системі управління банківськими та страховими організаціями як процесу комплексного дослідження структури активів і зобов’язань, капіталу, доходів, витрат і ризиків з метою виявлення дисбалансів, оцінювання тенденцій розвитку та обґрунтування напрямів стабілізації фінансового стану. Узагальнено теоретичні підходи до оцінювання фінансового стану банківських і страхових організацій та встановлено, що їх спільною ознакою є орієнтація на забезпечення фінансової стійкості, ефективності діяльності та відповідності регуляторним нормативам, тоді як відмінності зумовлені специфікою формування доходів, характером зобов’язань, структурою ризиків і механізмами резервування. Систематизовано ключові показники фінансового аналізу, які характеризують капіталізацію, ліквідність, платоспроможність, прибутковість, ділову активність і якість управління активами та зобов’язаннями. Доведено, що фінансовий аналіз виконує функцію раннього попередження фінансових дисбалансів і має бути інтегрований у процес стратегічного, тактичного та оперативного управління. Запропоновано методичний підхід до використання фінансового аналізу як інструменту управління фінансовим станом банківських та страхових організацій, що включає етапи визначення цілей управління, формування інформаційної бази, аналітичної діагностики, оцінювання ризиків, розроблення управлінських рішень і моніторингу їх реалізації. Встановлено, що підвищення ефективності управління фінансовим станом фінансових установ потребує комплексного, ризик-орієнтованого та адаптивного підходу, поєднаного з цифровізацією аналітичного забезпечення та врахуванням змін регуляторного середовища.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА: ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АСПЕКТ ТА РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

М.М. Клименко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Метою статті є теоретико-методичне обґрунтування та виявлення особливостей інвестиційного забезпечення сталого розвитку молочного скотарства в контексті ESG-трансформації. З’ясовано специфічні особливості молочного скотарства як стратегічної галузі агробізнесу, що характеризується безперервним виробничим циклом, високою капіталомісткістю та значним соціально-економічним значенням для сільських територій. Підкреслено роль інвестицій як основного драйвера модернізації, технологічного оновлення та підвищення конкурентоспроможності галузі в Україні. Акцентовано на інтеграції ESG-критеріїв, в межах яких екологічні аспекти, такі як ресурсоефективність, декарбонізація та управління відходами, поєднуються із соціальними пріоритетами, зокрема зайнятістю, розвитком сільських територій та продовольчою безпекою. Сталий розвиток молочного скотарства на основі інвестиційних та ESG-орієнтованих підходів є стратегічною передумовою зміцнення продовольчої незалежності, підвищення стійкості агропродовольчої системи та забезпечення довгострокової соціально-економічної стабільності України.

КРИПТОВАЛЮТНА ІНДУСТРІЯ ЯК ТРЕНД ІНТЕГРАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ФІНАНСІВ

Д.Ю. Кретов, Є.О. Кулікова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу криптовалютної індустрії як сучасного феномену, який забезпечує інтеграцію інноваційних технологій та фінансових систем, а також визначенню її ролі у трансформації глобального фінансового середовища. Підкреслено, що з розвитком Інтернету виникають децентралізовані фінанси (DeFi) – система фінансових сервісів, що функціонують без централізованих посередників (банків, брокерів чи бірж) і базуються на технології блокчейн. Звернено увагу, що DeFi та криптовалюта – це взаємопов’язані явища, які формують нову фінансову систему на основі блокчейн-технологій, розглянуто типи криптовалют. Досліджено переваги та недоліки цифрових валют центральних банків та зроблено висновок, що в результаті дрейфу DeFi у бік централізованої системи під тиском регулювання, яке знаходиться тільки на початку формування, відбудеться злиття, точніше, поглинання централізованими фінансами децентралізованих, результатом такого своєрідного синтезу, можливо, стануть цифрові валюти центральних банків.

ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ РЕЄСТР У ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Н.Г. Маслак — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню ролі Державного аграрного реєстру у трансформації фінансового механізму державної підтримки аграрного сектору України в контексті адаптації до вимог Спільної аграрної політики ЄС. Метою дослідження є визначення інституційного потенціалу та функціональних обмежень ДАР як цифрової основи адміністрування, верифікації та контролю державної підтримки. Методичну основу становлять порівняльний аналіз ДАР та IACS, зіставлення умов підтримки з наявними цифровими можливостями їх перевірки, а також сценарний підхід. Встановлено, що ДАР забезпечує ефективну ідентифікацію бенефіціарів і підвищує операційну ефективність розподілу коштів, однак не створює повноцінних передумов для переходу до моделі умовних виплат. Обґрунтовано напрями поетапної трансформації механізму державної підтримки відповідно до логіки CAP ЄС.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ОНЛАЙН КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Н.В. Акімова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу формування навичок онлайн консультування як конкурентної переваги в сучасній Україні, зокрема в умовах воєнного стану, цифрової трансформації та зростаючої потреби у доступній психологічній підтримці. Автори вказують, що широке впровадження цифрових технологій у сферу послуг створює новий професійний вимір, де віртуальне спілкування вже не є просто «очним, але через екран», а передбачає власну технічну, психологічну та комунікативну специфіку. У моніторингу сучасних досліджень виявлено, що онлайн консультування має високу ефективність, але за умови адекватної підготовки фахівців. Водночас у багатьох навчальних програмах навички роботи в режимі відео та чат консультацій, управління віртуальним діалогом, оцінка невербальних сигналів та технічні ризики залишаються недостатньо розробленими, що породжує пробіл між теорією та практикою та знижує якість послуг. У статті детально розглядається технічна специфіка кіберпростору (віртуальність, інтерактивність, електронний сигнал, синхронність, анонімність, соціалізація), яка зумовлює зміну базових психологічних процесів, включаючи увагу, мотивацію, емоційні реакції та поведінку. Особливо підкреслюється, що клієнти, адаптовані до «пузиря фільтрів» та поверхневого відбору інформації, шукають підтвердження власних думок, а не критику, що вимагає від консультанта специфічних навичок розуміння та впливу. Включаються також антропоморфізм (перенесення людських рис на техніку), ефект невиправданої впевненості та синдром самозванця, які підсилюють тривожність, зіткнення очікувань та неадекватне сприйняття рівня експертизи. Для отримання конкурентної переваги онлайн психолог повинен навчитися керувати цими ефектами, використовуючи цифрову грамотність, етичні стандарти, інклюзивність, а також відкритість зворотньому зв’язку. Автор пропонує впровадження спеціалізованих навчальних модулів, курсів та професійних стандартів для формування навичок онлайн консультування, що включають комунікативні навички, модифікацію методів оцінювання, клінічне мислення, етичний дизайн та боротьбу зі стигмою. Висновок: онлайн формат може бути стратегічною перевагою у сучасній Україні, але вимагає системної підготовки фахівців, що забезпечить високу якість, безпеку та доступність послуг для широких шарів населення.

ІНТЕГРАЦІЯ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОМ ПІДПРИЄМСТВ

О.Є. Бездітко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто питання інтеграції ризик-менеджменту та логістичного менеджменту у системі управління збутом підприємств, що зумовлено багаторівневою природою сучасних збутових процесів. Встановлено, що ефективне управління можливе лише за умови одночасного контролю стратегічних (ринкових і маркетингових) та операційних (логістичних) ризиків, розглядаючи їх як єдину систему. Акцент зроблено на використанні інструментів маркетингового комплексу для підвищення ефективності реалізації продукції, мінімізації логістичних та комерційних ризиків, а також оптимізації управління ланцюгами поставок. Запропоновано інтегровану модель формування маркетингової стратегії, яка враховує специфіку збутової діяльності та управління ризиками. Модель дозволяє системно оцінювати ризики на всіх рівнях діяльності підприємства, виділяючи найбільш ризиковані напрями, серед яких особливе місце посідає збутова діяльність, що підтверджується результатами проведеного дослідження. Вона спрямована на забезпечення стабільності функціонування підприємств у конкурентному середовищі, підвищення їх стійкості та конкурентоспроможності, а також на оптимізацію процесів реалізації продукції і планування ресурсів. Розроблена модель інтеграції ризик-менеджменту та логістичного менеджменту дозволяє підприємствам розглядати ризики як єдину систему та приймати збалансовані рішення на всіх рівнях управління. Такий підхід сприяє більш повному врахуванню взаємозалежності стратегічних та операційних процесів, що забезпечує комплексне управління збутовою діяльністю та підвищення ефективності функціонування підприємств у конкурентному середовищі. Комплексний підхід до інтеграції ризик-менеджменту та логістики в управлінні збутом дає можливість підприємствам одночасно підвищувати ефективність маркетингової стратегії, мінімізувати ризики та забезпечувати адаптивність до змін ринкової кон’юнктури. Запропоновані підходи дозволять оптимізувати внутрішню систему управління ризиками та планування збутової діяльності на підприємствах різних галузей.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ARIMA ТА LSTM У ПРОГНОЗУВАННІ ІНДЕКСУ СПОЖИВЧИХ ЦІН В УМОВАХ ВИСОКОЇ ІНФЛЯЦІЙНОЇ ВОЛАТИЛЬНОСТІ

І.М. Дебела — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто проблему підвищення якості прогнозних моделей макроекономічних показників України в умовах зростаючої ринкової волатильності та впливу екзогенних факторів. Індекс споживчих цін (ІСЦ) є ключовим індикатором макроекономічної стабільності та орієнтиром для формування монетарної політики. Проте динаміка інфляційних процесів у сучасних умовах характеризується високим рівнем нелінійності та нестаціонарністю, що суттєво обмежує ефективність класичних статистичних методів. Необхідність впровадження адаптивних інструментів аналізу, здатних ідентифікувати складні довготривалі залежності в часових рядах, визначає доцільність даного дослідження. Науковий пошук базується на інтеграції теорії нейронних мереж та принципів ідентифікації динамічних систем. Основною архітектурою моделі обрано рекурентну нейронну мережу LSTM, що розроблена для моделювання процесів із тривалими часовими лагами. Математичний апарат спирається на систему рекурентних співвідношень, що описують процеси селективного оновлення інформації про стан системи, що дозволяє нівелювати проблему затухання градієнта при тривалих інтервалах прогнозування. Процедура визначення параметрів моделі реалізована через ітераційні алгоритми мінімізації цільової функції втрат. Проведені обчислювальні експерименти на основі статистичних даних ІСЦ України дозволили встановити переваги методів глибокого навчання над лінійними підходами. У роботі удосконалено методичний підхід до прогнозування динаміки інфляційних процесів шляхом поєднання ітераційних процедур ідентифікації систем із рекурентними архітектурами нейронних мереж. Обґрунтовано ефективність застосування нелінійних методів глибокого навчання для моделювання волатильних макроекономічних показників, що дозволяє враховувати інерційність економічних процесів без втрати точності на довгих горизонтах прогнозування. Водночас застосування класичного методу ARIMA залишається доцільним для малих вибірок та прогнозування стаціонарних процесів із низькою волатильністю.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ І ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК РІЗНІ РІВНІ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗМІН

Г.О. Димова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Це дослідження присвячено комплексному аналізу трьох фундаментальних понять сучасної управлінської науки: оцифрування (digitization), цифровізації (digitalization) та цифрової трансформації (digital transformation). В умовах глобальної цифрової економіки термінологічна невизначеність призводить до стратегічних помилок, неефективного розподілу ресурсів та втрати конкурентних переваг. На основі системного аналізу академічної літератури та емпіричних даних досліджується еволюція цифрових стратегій, роль організаційної культури та лідерства, а також моделі оцінки цифрової зрілості. Особлива увага приділяється порівняльному аналізу кейсів роздрібної торгівлі (Walmart та Sears), фінансового сектору (Monobank, JPMorgan) та державного управління (екосистема «Дія» в Україні), що дозволяє виокремити ключові детермінанти успіху та причини провалів у процесах цифрових змін.

СВІТОВІ МОДЕЛІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

М.Б. Куртяк — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено світові моделі впровадження корпоративної соціальної відповідальності (CSR) у систему корпоративного управління. Проведено порівняльний аналіз американської, британської, європейських та азійської моделей за типом економіки, роллю держави, рівнем інтеграції CSR та характером звітності. Для структурування критеріїв порівняння застосовано аналітичну матрицю. Встановлено, що відмінності інституційних умов зумовлюють варіативність підходів до реалізації соціальної відповідальності. Доведено трансформацію CSR із добровільних практик у системний управлінський інструмент. Визначено перспективи адаптації міжнародного досвіду в Україні через поєднання елементів центрально-східноєвропейської моделі з практиками скандинавського та німецькомовного підходів. Враховано специфіку воєнного стану та євроінтеграційні прагнення держави.

СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ У HR-МЕЕДЖМЕНТІ: ГОЛОВНІ ТРЕНДИ ТА ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ

О.М. Лобода, Н.В. Кириченко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Цифрові технології відіграють дедалі важливішу роль у всіх сферах сучасного життя та значно впливають на організаційні процеси, структури компаній і спосіб взаємодії між підрозділами. Збільшення частки кадрових практик, що переходять у цифрову форму, вимагає нових компетенцій від HR-фахівців, лінійних менеджерів та співробітників загалом. У статті проведено аналіз сучасних досліджень і практик цифровізації управління персоналом, приділено увагу ключовим тенденціям розвитку HR-технологій, факторам. На основі наукових праць і практичного досвіду розглянуто перспективи розвитку цифрових HR-систем, зокрема вплив автоматизації, аналітики даних, електронних платформ для навчання та розвитку персоналу, систем управління ефективністю та комунікаційних інструментів. Стаття також висвітлює важливість комплексного підходу до цифровізації HR, який включає технічні, організаційні та соціальні аспекти, а також підкреслює роль стратегічного планування.

ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОМАРКЕТИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ ПОКОЛІННЯ Z У DIGITAL-СЕРЕДОВИЩІ

І.В. Олійник — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено можливості застосування нейромаркетингових технологій для вивчення споживчої поведінки представників покоління Z у digital-середовищі. Проаналізовано ключові методи нейромаркетингу (електроенцефалографія, айтрекінг, аналіз мікроміміки, біометричні вимірювання) та їхню ефективність у контексті дослідження цифрових споживачів. Визначено специфічні характеристики покоління Z як споживацької когорти, що формує нову парадигму digital-споживання. Обґрунтовано авторську модель мультимодального нейромаркетингового дослідження для аналізу поведінки покоління Z у цифровому середовищі. Запропоновано рекомендації щодо впровадження нейромаркетингових технологій у маркетингові стратегії, орієнтовані на покоління Z. Виявлено основні бар’єри та перспективи розвитку нейромаркетингу в Україні в умовах цифровізації.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Н.М. Польова, А.В. Польова, Р.О. Мудрецький — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті комплексно досліджено теоретичні засади та прикладні аспекти стратегічного управління розвитком інноваційних екосистем в умовах поглиблення глобальної економічної інтеграції. Проаналізовано вплив сучасних інтеграційних процесів, зокрема глобалізації ринків, транснаціоналізації бізнесу та розвитку цифрових технологій, на формування конкурентоспроможних інноваційних середовищ. Встановлено, що інтеграція сприяє посиленню кооперації між учасниками екосистем, розширенню доступу до ресурсів, знань і технологій, а також підвищує вимоги до гнучкості та адаптивності управлінських підходів. На основі узагальнення теоретичних положень і результатів аналізу запропоновано концептуальну модель стратегічного управління розвитком інноваційних екосистем, яка враховує взаємозв’язок між ключовими елементами екосистеми, вплив зовнішнього середовища та необхідність адаптації до сучасних викликів.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАРКЕТИНГУ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ З ВРАХУВАННЯМ СВІТОВИХ ПРАКТИК

С.Ю. Боліла — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти використання інтелектуальних технологій у маркетинговій діяльності підприємств в умовах військових викликів та загроз. Визначено, що цифрова трансформація маркетингу, заснована на застосуванні штучного інтелекту, аналітики великих даних, машинного навчання та автоматизованих систем управління взаємодією з клієнтами, є ключовим чинником забезпечення гнучкості бізнесу в кризових умовах. Проаналізовано світові практики застосування інтелектуальних технологій у маркетингу та визначено ключові напрями адаптації цих практик до українських реалій. Виявлено основні бар’єри впровадження інтелектуальних технологій у діяльність підприємств України, зокрема обмеженість ресурсів, кіберзагрози та нестабільність ринкового середовища. Доведено, що використання інтелектуальних технологій забезпечує підвищення ефективності маркетингових рішень, оптимізацію витрат та зміцнення конкурентних позицій підприємств.

МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ У СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

І.І. Каліна, Н.М. Шуляр, Л.В. Романова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки підприємства функціонують у середовищі постійних змін, що зумовлені посиленням конкуренції, цифровізацією бізнес-процесів та зміною поведінки споживачів. Особливої ваги набуває впровадження інновацій у маркетингову діяльність, що дозволяє підприємствам підвищувати ефективність комунікацій, оптимізувати витрати та зміцнювати конкурентні позиції. Для промислових підприємств актуальність інноваційного маркетингу посилюється необхідністю швидкої адаптації до технологічних змін, високих вимог до продукції та складних умов функціонування ринку. Використання цифрових інструментів, CRM-систем, контент-маркетингу та сучасних каналів комунікації стає невід’ємною складовою ефективної маркетингової стратегії.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НОВИХ ПІДХОДІВ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ

О.В. Ларченко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Цифровий маркетинг розглядається як сучасна концепція стратегічного управління маркетинговою діяльністю, що ґрунтується на використанні цифрових каналів комунікації, баз даних та інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення вимірюваних результатів взаємодії зі споживачами. Основою такого підходу є інтеграція цифрових інструментів у процеси просування продукції, формування лояльності клієнтів і підвищення ефективності бізнес-комунікацій. У статті здійснено аналіз актуальних напрямів розвитку цифрового маркетингу, сформованих під впливом цифрової трансформації економіки, а також охарактеризовано ключові інструменти сучасної маркетингової діяльності. До найбільш поширених засобів цифрового маркетингу віднесено пошукову оптимізацію веб-ресурсів (SEO), контент-маркетинг, event-маркетинг, вірусне просування, спеціалізоване програмне забезпечення та інші цифрові технології комунікації. Особливу увагу приділено event-маркетингу як інструменту формування позитивного іміджу бренду та зміцнення взаємодії з цільовою аудиторією через організацію тематичних заходів, рекламних кампаній і комунікаційних подій. У результаті дослідження визначено основні тенденції розвитку цифрового маркетингу, серед яких вагоме місце займають гейміфікація, застосування технологій штучного інтелекту, розвиток голосового пошуку, використання чат-ботів та концепція «zero-click search». Встановлено, що впровадження чат-ботів у систему цифрових комунікацій забезпечує підвищення швидкості та ефективності обслуговування споживачів у соціальних мережах, електронній пошті та інших онлайн-середовищах. Окрему увагу приділено партнерському (афілійованому) маркетингу, який базується на співпраці між рекламодавцями та цифровими партнерами з метою спільного просування товарів і послуг. Визначено перспективні напрями розвитку цифрового маркетингу в Україні, зокрема модернізацію цифрової інфраструктури, розширення широкосмугового доступу до Інтернету, посилення кібербезпеки та формування довіри до цифрових технологій у бізнес-середовищі. Обґрунтовано, що цифрова трансформація маркетингової діяльності є важливою передумовою підвищення конкурентоспроможності підприємств та їх ефективного функціонування в умовах сучасної економіки.

ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧОГО ВИБОРУ НА РИНКУ ХЛІБА ТА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ

Г.О. Майборода — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено вплив маркетингових факторів на формування споживчого вибору на ринку хліба та хлібобулочних виробів в Україні. За результатами анкетування встановлено, що, незважаючи на домінування функціональних характеристик продукції, маркетингові фактори (зокрема брендинг, упаковка, місце продажу, заходи стимулювання збуту та маркетингові комунікації) мають суттєвий вплив і здатні підсилювати сприйняття товару, формувати довіру та лояльність споживачів. Визначено ключові чинники, що впливають на вибір продукції, а також причини відмови від придбання. За результатами проведеного GAP-аналізу встановлено відмінності між вітчизняною та зарубіжною практикою у рівні та ефективності використання маркетингових факторів. Обґрунтовано доцільність посилення ролі маркетингових інструментів у діяльності вітчизняних підприємств.

ІНСТИТУЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ Ф’ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ В УКРАЇНІ

А.С. Глуша — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено інституційні та методичні засади розвитку біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами в Україні. Розкрито економічну природу ф’ючерсного контракту як стандартизованого інструменту управління ціновими ризиками та показано його місце у системі похідних фінансових інструментів. Проаналізовано регуляторні бар’єри, структурну обмеженість строкового сегмента та вплив воєнного стану на ліквідність організованих ринків. Обґрунтовано методичні засади прогнозування ф’ючерсних цін із застосуванням моделей ARIMA та GARCH, реалізованих у середовищі MATLAB. Запропоновано авторську концептуальну модель поетапного відновлення строкового сегмента, що інтегрує інституційний, інфраструктурний та аналітичний блоки. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, біржових операторів та агроекспортерів.

АНАЛІЗ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

С.І. Данило — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Сучасний вітчизняний ринок ювелірних виробів демонструє стійкість навіть в умовах воєнного стану, стаючи об’єктом не лише споживчого попиту, а й інвестиційного інтересу. Проте швидке оновлення асортименту, поява складних синтетичних імітацій та потреба у вдосконаленні контролю вимагають глибокого аналізу ринкової ситуації. Доведено, що сучасний ювелірний виріб в категорії, яку представляють непродовольчі товари, поєднує в собі ознаки предмета розкоші та надійного інструменту збереження капіталу. У статті проведено комплексний аналіз сучасної кон’юнктури, яку демонструє ринок дорогоцінних металів та ювелірних виробів. Встановлено, що сучасний ювелірний виріб, як товар, виступає не лише предметом розкоші, а й важливим інвестиційним активом у сегменті, що представляють непродовольчі товари. З позиції товарознавства, систематизовано вектори наповнення ринку, особливості виробництва та окреслено стратегічні орієнтири експорту та імпорту ювелірних виробів та сировини в умовах посилення конкурентної боротьби.

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КОМПЛАЄНСУ УКРАЇНСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПІДХОДУ З УРАХУВАННЯМ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

А.С. Карнаушенко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено проблему оцінювання рівня комплаєнсу в українських торговельних мереж з урахуванням міжнародного досвіду. Актуальність теми визначається зростаючою роллю комплаєнсу як інструменту забезпечення прозорості, управління ризиками та сталого розвитку підприємств у висококонкурентному середовищі. Метою дослідження є оцінка рівня комплаєнсу в роздрібній торгівлі та виявлення відмінностей між українською та міжнародною практикою. Методологія дослідження базується на аналізі відкритих джерел інформації та застосуванні бальної системи оцінювання. Наукова новизна полягає у розробці методичного підходу до оцінювання рівня комплаєнсу та розрахунку інтегрального індексу, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз торговельних мереж. Дослідженням встановлено нерівномірний рівень розвитку комплаєнс-систем в Україні та перевагу міжнародних практик. Практична цінність полягає у можливості використання результатів для вдосконалення систем управління.

SWOT-АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ

Н.І. Строченко, О.М. Ковальова, А.С. Зеленський — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено можливість використання такого інструменту аналізу фінансового стану підприємств як SWOT-аналіз, який було використано для аналізу фінансового стану одного з підприємств прифронтової території Сумської області. Найважливішими сильними сторонами є зайнята ринкова ніша та позитивний імідж підприємства на ринку будівельних послуг. Слабкими сторонами є неможливість залучити кредити, відсутність довгострокових контрактів, наявність дебіторської заборгованості. Найбільшою загрозою є постійні обстріли території Сумської області, що обумовлюють нестабільність діяльності підприємств та відтік кадрів через війну. Виявлені зовнішні можливості, зокрема залучення інвестицій через участь в державних та грантових програмах фінансування прифронтових територій, а також зростаючий попит на відновлювальні будівельні роботи широкого спектру, дозволять підприємству зменшити дію слабких сторін та вижити в умовах зовнішньої загрози. За результатами SWOT-аналізу розроблено стратегічні напрями підвищення фінансової стійкості.

ІНТЕГРАЦІЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У СИСТЕМУ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ HORECA

А.В. Бессонова, М.В. Бєлобородова, С.Г. Захарова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено інтеграцію корпоративної культури у систему бізнес-планування підприємств сфери гостинності як умову забезпечення їх стратегічної узгодженості та довгострокової конкурентоспроможності. Розроблено модель багаторівневої системи корпоративної культури підприємств HoReCa. Встановлено, що інтеграція культурних компонентів у бізнес-планування створює передумови для підвищення лояльності клієнтів, зміцнення бренду роботодавця, зниження плинності кадрів та зростання репутаційного капіталу підприємства. Обґрунтовано доцільність включення ціннісних, нормативно-поведінкових та інструментальних компонентів корпоративної культури до стратегічного, операційного, кадрового й фінансового розділів бізнес-плану. Запропоновано механізми формалізації культурних параметрів через систему планових індикаторів і бюджетування. Визначено перспективи розвитку корпоративної культури як стратегічного активу підприємств HoReCa в умовах трансформації сервісної економіки.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СЕРВІСУ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

Д.О. Харенко, О.Б. Каламан, К.С Федосова — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано роль діджиталізації внутрішніх комунікацій як важливого чинника підвищення якості сервісу в ресторанному бізнесі. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів до діджиталізації внутрішньої взаємодії персоналу та визначення її впливу на сервісний результат. У дослідженні використано системний підхід, контент-аналіз наукових джерел, логічне узагальнення та концептуальне моделювання. Встановлено, що діджиталізація внутрішніх комунікацій сприяє прискоренню обміну інформацією, підвищенню точності виконання замовлень, покращенню координації персоналу, зниженню кількості комунікаційних помилок і стабілізації сервісних стандартів. Запропоновано концептуальні моделі діджиталізації внутрішніх комунікацій ресторанного підприємства та її впливу на якість сервісу.

ІСТОРІЯ ТУРИЗМОЗНАВСТВА ТА ЕВОЛЮЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І ВИТРАТАМИ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ, КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ТА ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.В. Бєлікова, А.П. Безхлібна, С.М. Журавльова, Т.С. Кукліна, С.М. Цвілий — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексний аналіз еволюції туризмознавства та трансформації менеджменту в індустрії гостинності від донаукового описового етапу до цифровізації та сталого розвитку. Акцент зроблено на інтеграції управління якістю й витратами як єдиного економічного механізму. Запропоновано математичну модель максимізації економічної ефективності, у якій якість послуг і витратна політика виступають взаємопов’язаними змінними. Методологічну основу становлять загальнонаукові й спеціальні методи: хронологічний – для простеження становлення туризмознавства та еволюції управління якістю й витратами, системний – для аналізу цих процесів як єдиного механізму, порівняльний – для виявлення спільних і відмінних рис на різних етапах розвитку туризмознавства. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні переходу від інтуїтивного сервіс-менеджменту до економічно виважених рішень. Доведено, що конкурентоспроможність забезпечує не мінімізація витрат, а здатність формувати високу споживчу цінність.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГЛЕМПІНГ-ТУРИЗМУ У ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ УКРАЇНИ

В.О. Бойко — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку глемпінг-туризму в Україні в умовах трансформації туристичної галузі, зумовленої глобальними викликами. Обґрунтовано актуальність глемпінгу як інноваційної форми організації відпочинку, що поєднує комфорт готельного проживання. Проаналізовано динаміку розвитку світового та національного ринку глемпінгів, визначено просторові особливості їх розміщення в Україні та регіональні передумови формування глемпінг-локацій. Окрему увагу приділено ролі глемпінгу у розвитку сільських територій, активізації малого підприємництва, створенні робочих місць і збереженні природних ресурсів. Розглянуто рівень комфортності сучасних глемпінг-комплексів, їх екологічну спрямованість та диверсифікацію туристичних послуг. Оцінено економічну доцільність реалізації глемпінг-проєктів, зокрема обсяги стартових інвестицій, бізнес-моделі та терміни окупності. Зроблено висновок про стійкість, адаптивність і перспективність глемпінгу як напряму розвитку готельного бізнесу та ефективного інструменту відновлення туристичної сфери України в післявоєнний період.

ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

О.В. Литвин, І.М. Кирилюк, С. М. Подзігун — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано роль проєктного підходу як базового інструменту менеджменту в повоєнному відновленні туристичних дестинацій України. Доведено, що традиційні методи управління потребують доповнення гнучкими методологіями та ІТ-інструментарієм, що дозволяє консолідувати окремі туристичні ресурси та забезпечувати прозорість інвестицій. Визначено стратегічні орієнтири, що базуються на безпеці, екологічності, цифровізації клієнтського досвіду та розбудові партнерських екосистем. Уточнено механізм взаємодії стейкголдерів на засадах технологічної синхронізації та спільного управління ризиками. Акцентовано увагу на концепції SMART-територій як вищому рівні цифрової зрілості, що забезпечує дестинаціям стратегічну стійкість та здатність до самовідновлення. Запропонований підхід трансформує галузь від операційного реагування до проактивного проєктування майбутнього.

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРУПИ В АКТИВНОМУ ТУРИЗМІ

П.В. Романів, К.В. Лабарткава — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості формування та динаміку функціонування малих соціальних груп у специфічних умовах активного туризму. Методологічно робота базується на дослідженнях малих соціальних груп та їхньої еволюції, результати опираються на власних спостереженнях та дослідженнях туристичних груп. Аналізуються вплив екстремальних чинників зовнішнього середовища на внутрішньо групову згуртованість та трансформацію міжособистісних відносин. Інструктор/гід – це не просто технік, а «модератор соціальної групи». Його вміння керувати кліматом у групі є частиною тієї самої «сервісної складової», яка формує бренд регіону як безпечного та комфортного для активного відпочинку. Для цього необхідні знання з соціо-психологічних аспектів функціонування. Описано моделі командної ефективності, зокрема Дрекслера/Сіббета. Особливу увагу приділено соціально-психологічному клімату.

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Д.М. Тюріна — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено інституційну трансформацію органів публічної влади України в процесі вступу до Європейського Союзу. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси мають комплексний характер і охоплюють правові, організаційні, функціональні, кадрові, цифрові та ціннісні зміни. Визначено ключові напрями трансформації, серед яких модернізація центральних органів виконавчої влади, удосконалення адміністративних процедур, впровадження принципів належного врядування, професіоналізація державної служби, поглиблення децентралізації, розвиток цифрових сервісів і посилення підзвітності. Доведено, що успішність інституційного оновлення залежить від поєднання узгодження законодавства з правом ЄС, інституційного зміцнення та здатності органів влади ефективно функціонувати в умовах воєнних і повоєнних викликів.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ З ЄС

К.О. Венгер — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Євроінтеграційна траєкторія України істотно змінює конфігурацію аграрного сектору, поєднуючи регуляторну адаптацію до норм ЄС із глибокими структурними зрушеннями у виробництві, переробці та каналах збуту. Умови воєнного періоду загострили асиметрії доступу до інвестицій і логістичної інфраструктури, що посилило нерівномірність трансформації. Метою статті є обґрунтування напрямів трансформації структури аграрного сектору України в умовах економічної інтеграції з ЄС з урахуванням регуляторних змін і перерозподілу доданої вартості вздовж агропродовольчих ланцюгів. Результати дослідження засвідчують, що гармонізація з вимогами ЄС прискорює концентрацію та вертикальну інтеграцію, водночас стримуючи інклюзію малих виробників за відсутності фінансових і інституційних компенсаторів. Обґрунтовано доцільність модернізації переробки та розвитку кооперації як передумови підвищення стійкості сектору.

ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОЦЕСИ МІЖНАРОДНОГО ІНФЛЮЕНС-МАРКЕТИНГУ

О.В. Кам’янецька — Thu, 25 Jun 2026 00:00:00 +0300

Сучасна парадигма міжнародного маркетингу визначається експоненційним зростанням інфлюенсер-маркетингу, однак глобальна експансія транснаціональних корпорацій стикається із системними обмеженнями, зумовленими високою фрагментацією цільових ринків, культурною різноманітністю та регуляторною нерівномірністю. Традиційні, суб’єктивні методи підбору інфлюенсерів, оцінки автентичності та прогнозування рентабельності інвестицій (ROI) є неефективними для масштабних транскордонних операцій, що створює критичну потребу у впровадженні інтелектуальних систем. В цій статті розглядаюиться перспективи розробки концептуально-методологічної основи для системної інтеграції штучного інтелекту, включаючи глибоке навчання (deep learning) та обробку природної мови (NLP), у міжнародні маркетингові стратегії. Обґрунтовується використання прогностичної аналітики predictive analytics) для транснаціонального прогнозування ROI. Моделі глибокого навчання (LSTM, attention mechanisms) інтегрують внутрішні метрики кампанії (CTR, engagement rate) та зовнішні макроекономічні й регуляторні індикатори, що дозволяє здійснювати точне сценарне моделювання та багатокритеріальну оптимізацію інвестицій. Детально проаналізовано багатомодальну адаптацію контенту. NLP використовується для транскреації - культурної адаптації повідомлень, що виходить за межі простого перекладу, а машинне зорове сприйняття (Computer Vision) на основі CNN забезпечує візуальну локалізацію, адаптуючи естетичний контекст до місцевих норм. Ця багатомодальна стратегія є необхідною умовою для підтримки стратегії «глокалізації». Результати підтверджують, що інтеграція AI трансформує міжнародний інфлюенсер-маркетинг на високоточну, керовану даними дисципліну, надаючи ТНК критично важливий механізм для досягнення глобальної узгодженості бренду та необхідної локальної автентичності. Подальші дослідження необхідні для вирішення проблем етичного управління AI, мінімізації ризиків алгоритмічної упередженості через нерепрезентативність міжнародних даних, а також для забезпечення безшовної крос-платформної інтеграції для повної реалізації потенціалу AI в даній сфері.