Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

СТРЕС-ФАКТОРИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІСТА У 2025 РОЦІ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

2026-05-06T10:35:42+03:00

У статті представлено результати дослідження трансформації стресогенного ландшафту професійної діяльності економіста у 2025 році. Обґрунтовано, що інтеграція агентного штучного інтелекту та гібридна зайнятість формують нові соціально-психологічні виклики. Деталізовано вплив техногенного стресу, пов’язаного з автономністю AI-систем та необхідністю верифікації рішень «чорної скриньки». Розкрито сутність цифрової алієнації, що проявляється через ерозію менторства та дефіцит емоційного контексту в комунікаціях, що призводить до професійної ізоляції. Особливу увагу приділено етичному стресу в контексті ESG-трансформації та балансу між KPI й соціальними нормами. Охарактеризовано наслідки вигорання: «втому від прийняття рішень» та когнітивну ентропію. Сформульовано рекомендації щодо зміцнення ментального капіталу в цифрову епоху.

ФАКТОРИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СПОЖИВЧУ ПОВЕДІНКУ В УКРАЇНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

2026-05-06T10:35:36+03:00

У статті досліджено фактори споживчої поведінки українців у сегменті продовольчих товарів. Проаналізовано економічні, соціально-демографічні, культурні, психологічні та інституційні чинники, а також вплив воєнних дій, цифровізації торгівлі. На основі узагальнення статистики та наукових досліджень запропоновано класифікацію факторів і визначено особливості поведінки споживача в умовах економічної нестабільності. Обґрунтовано рекомендації для бізнесу щодо адаптації маркетингових стратегій. Доведено зростання ролі цінового чинника, довіри до торговельних мереж і орієнтації на якість та безпеку продукції, що формує модель раціонального адаптивного споживання. Показано, що поєднання економії ресурсів із прагненням до стабільності та якості харчування визначає нові поведінкові стратегії українських споживачів.

ІНСТРУМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

2026-05-06T10:35:35+03:00

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти застосування інструментів екологічно безпечного розвитку регіональних соціально-економічних систем в умовах сучасних трансформаційних процесів. Обґрунтовано актуальність необхідності забезпечення балансу між економічним зростанням, соціальним розвитком та збереженням довкілля на регіональному рівні. Узагальнено вітчизняний та міжнародний досвід впровадження інструментів сталого розвитку, виявлено їх переваги та обмеження. Доведено, що фрагментарне застосування окремих механізмів не забезпечує досягнення довгострокової екологічної та соціально-економічної стійкості. Запропоновано комплексний підхід до формування системи інструментів, який поєднує регуляторні, економічні, технологічні, інформаційні та партисипативні інструменти. Обґрунтовано модель інтегрованого управління екологічно безпечним розвитком регіонів, що базується на принципах інтеграції, превентивності, відповідальності, адаптивності та участі зацікавлених сторін. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованого інструментарію органами державної влади та місцевого самоврядування під час розроблення стратегій регіонального розвитку та програм екологічної безпеки.

РИНОК НЕРУХОМОСТІ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК У КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-05-06T10:35:33+03:00

У статті наведено результати аналізу функціонування ринку нерухомості та фондового ринку в умовах воєнного стану. На основі даних за 2017–2024 рр. виявлено структурні зрушення в капітальних інвестиціях (переорієнтацію з житлового будівництва на інженерні споруди та енергоефективні об’єкти безпеки). Встановлено, що фондовий ринок перейшов до домінування військових облігацій через стагнацію класичного сегменту. Здійснено порівняння ринків за критеріями швидкості реакції на шоки, ліквідності та фізичної вразливості активів. Обґрунтовано необхідність поглиблення взаємозв’язку між ринками через впровадження інструментів колективного інвестування (REIT). Доведено, що це дозволить демократизувати інвестиції, знизити поріг входу для приватного капіталу та трансформувати фізичні об’єкти у ліквідні фінансові активи для потреб повоєнного відновлення.

ЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ВІД ШІ-АЛГОРИТМІЧНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В ОРЕНДНОМУ БІЗНЕСІ

2026-05-06T10:35:30+03:00

У статті досліджено алгоритмічне ціноутворення як економічний механізм інтеграції штучного інтелекту в системи управління доходами бізнесу короткострокової оренди (Short-Term Rental, STR) у контексті парадигм Industry 4.0 та Industry 5.0. Обґрунтовано, що ціноутворення, кероване штучним інтелектом, виходить за межі суто технологічної інновації та набуває ознак чинника структурної трансформації ринкової координації, змінюючи характер взаємодії між попитом і пропозицією на цифрових платформах. З економічної точки зору, впровадження алгоритмічних систем ціноутворення генерує значні внутрішні ефекти, пов’язані зі зростанням продуктивності управлінських процесів та збільшенням доходів. Водночас з’являються й структурні обмеження, зокрема додаткові трансакційні витрати у вигляді комісійних платежів та витрат на адаптацію бізнес-процесів до роботи з алгоритмічними системами. Проаналізовано еволюцію моделей управління доходами — від правил-орієнтованих систем до адаптивних алгоритмів машинного навчання, здатних формувати цінові рішення в режимі, наближеному до реального часу. Визначено економічні ефекти алгоритмічного ціноутворення на індивідуальному рівні суб’єкта господарювання, локальному ринковому рівні та загальноекономічному рівні, зокрема вплив на раціоналізацію доходної поведінки операторів STR, швидкість адаптації цінових сигналів на локальних ринках, а також ефективність розподілу ресурсів і перерозподіл економічного надлишку в цифровій економіці.Показано, що підвищення ефективності управління доходами в логіці Industry 4.0 супроводжується новими викликами для конкурентної взаємодії, споживчого добробуту та регуляторної політики, що зумовлює необхідність доповнення алгоритмічної оптимізації людиноцентричними та етичними обмеженнями, характерними для парадигми Industry 5.0.

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОМУ АПАРАТІ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ

2026-05-06T10:35:27+03:00

В ході дослідження проведений ретроспективний аналіз генезису концепції корпоративної соціальної відповідальності дозволив простежити трансформацію «соціального контракту» та перехід від реактивної до проактивної моделі, від філантропії 1950-х років до інтегрованої ESG-стратегії XXI століття. Доведено, що чотирьохчастинна модель А. Керролла може виступати базисом ієрархізації зобов’язань, де етичний рівень слугує медіатором між правовим полем і добровільними ініціативами в умовах нормативної невизначеності. Обґрунтована доцільність використання інструментального підхіду до балансування інтересів гетерогенних груп стейкхолдерів задля створення спільної цінності та капіталізації нематеріальних активів. Визначено, що інституціоналізація корпоративної соціальної відповідальності як мікрорівневого механізму сталого розвитку перетворює її на засадничий елемент стратегічної архітектури, що забезпечує довгострокову легітимність та глобальну конкурентоспроможність бізнесу.

МАРКЕТИНГ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ НА РИНКИ ЄС

2026-05-06T10:35:24+03:00

У статті досліджено особливості трансформації маркетингу міжнародної економічної діяльності українських підприємств в умовах переорієнтації на ринки Європейського Союзу. Обґрунтовано, що повномасштабна російсько-українська війна стала каталізатором глибинних змін у системі зовнішньоекономічних зв’язків України, що зумовило необхідність перегляду традиційних маркетингових підходів у міжнародній діяльності підприємств. Показано, що переорієнтація на ринки ЄС супроводжується не лише зміною географічної структури зовнішньої торгівлі, а й трансформацією змісту маркетингу міжнародної економічної діяльності, зростанням ролі нецінових чинників конкуренції, відповідності регуляторним вимогам, стандартам якості, екологічності та прозорості бізнес-процесів. На основі аналізу динаміки зовнішньої торгівлі України товарами виявлено поглиблення дисбалансів між експортом та імпортом, що актуалізує потребу в підвищенні результативності маркетингових рішень у міжнародній діяльності підприємств. Окрему увагу приділено узагальненню стратегічних викликів і обмежень маркетингу міжнародної економічної діяльності на ринках ЄС, що формують потребу у системному та довгостроковому підході до формування маркетингових стратегій.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧННІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ

2026-05-06T10:35:22+03:00

У статті розглянуто обліково-аналітичні аспекти забезпечення нарахування амортизації політики підприємств. Запропоновано парадигму обліково-аналітичного забезпечення амортизаційної політики, яка дозволяє систематизувати раціональні шляхи розподілу витрат або вартості основних активів протягом усього терміну їх експлуатації з урахуванням облікової, інформаційної, аналітичної, контрольної та інноваційно-інвестиційної складової. Доведено, що складові обліково-аналітичного забезпечення амортизаційної політики підприємств в інституційній економіці визначають пріоритети інноваційного оновлення активів на основі накопичення та використання амортизаційного фонду. Визначено методи звітного та бухгалтерського забезпечення амортизаційної політики. Представлено модель дигресійного методу визначення амортизаційних відрахувань. Проаналізовано темпи зростання вартості основних фондів та ступінь їх зносу. Визначено функціональні залежності витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію) основних засобів від суми нарахованої амортизації підприємств. Розраховано прогнозний обсяг та інтервали амортизації основних засобів на підприємствах.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМЦІВ В УМОВАХ ПЛАТФОРМНОЇ ЕКОНОМІКИ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ В УКРАЇНІ

2026-05-06T10:35:20+03:00

У статті досліджено особливості формування фінансової звітності підприємців в умовах платформної економіки. Обґрунтовано, що цифрові платформи та маркетплейси трансформують традиційні підходи до обліку доходів, витрат і фінансових результатів через опосередкований характер господарських операцій та використання агрегованих цифрових даних. Проаналізовано міжнародний досвід регулювання фінансової звітності підприємців, зокрема в контексті застосування МСФЗ, цифрової звітності та рекомендацій міжнародних інституцій. Виявлено ключові проблеми української практики, пов’язані з обмеженою прозорістю даних, нормативними прогалинами та складнощами аудиту платформних операцій. Запропоновано напрями імплементації міжнародного досвіду з метою підвищення якості, порівнянності та достовірності фінансової звітності підприємців в Україні.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2026-05-06T10:35:10+03:00

Метою є систематизація та оцінка нових можливостей сучасних цифрових інструментів обліку та аудиту, які відкриваються перед фінансовими підрозділами підприємств у зв’язку з інтеграцією передових інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій та практичного досвіду, використовує методи систематизації, порівняльного аналізу та синтезу для класифікації інструментів та оцінки їх впливу. Доведено, що цифрові інструменти мають трансформаційний потенціал, радикально змінюючи природу обліку та аудиту. Вони переходять від функцій пасивної реєстрації та вибіркового контролю до ролі активної, інтелектуальної системи управління. На основі детальної класифікації виокремлено дві взаємопов’язані групи інструментів: для обліку (RPA, хмарні SaaS-системи, платформи бізнес-аналітики, блокчейн) та для аудиту (CAATs, аналітика даних та AI, системи безперервного моніторингу, інструменти IT-аудиту). Проаналізовано їх практичну цінність, яка реалізується через кардинальне скорочення часу закриття періодів, мінімізацію помилок, вивільнення персоналу від рутини, можливість глибинної обробки великих даних для прогнозування, моделювання сценаріїв та прийняття обґрунтованих рішень, перехід до тотальної перевірки, проактивного виявлення шахрайства та ризиків, автоматизації комплаєнсу, перетворення на стратегічного партнера бізнесу на основі даних. Здійснено критичний аналіз суттєвих викликів впровадження: високих капітальних витрат і складного розрахунку ROI, гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, підвищених ризиків кібербезпеки та конфіденційності даних, а також відставання правового регулювання від технологічного розвитку. Визначено основні напрями для наукового пошуку: розробка методології оцінки ефективності впровадження цифрових інструментів, дослідження етичних аспектів та стандартизації використання AI в аудиті, гармонізація законодавства з інноваціями (блокчейн, смарт-контракти), а також моделювання профілів цифрової компетентності фахівців. Для українських підприємств запропоновано етапний і еволюційний підхід до цифрової трансформації. Критичною умовою успіху на кожному етапі визначено паралельні інвестиції в кібербезпеку, перепідготовку персоналу та моніторинг регуляторних змін.

ДЕФІНІТИВНА СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «ФІНАНСИ»: ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

2026-05-06T10:35:06+03:00

Розвиток фінансової парадигми в Україні пов’язаний з необхідністю подолання спадку моделі централізованого фінансування. Актуальність полягає в імплементації принципів сталого розвитку, викладених у Рамковій конвенції ООН про зміну клімату, де фінанси виступають механізмом зелених інвестицій. Комплексні дослідження, спираючись на методологію системного аналізу, дозволять моделювати фінансові потоки як мережу взаємозв’язків, підвищуючи стійкість до зовнішніх шоків. Стратегічна роль науковців у сфері фінансів полягає в розробці інструментів для забезпечення економічної суверенності. За даними Світового банку, дефіцит бюджетного фінансування в Україні сягає 5% ВВП, що загрожує макрофінансовій стабільності. Власна фінансова парадигма, орієнтована на цифровізацію, сприятиме ефективності відносин. У роботі використано методи порівняння, логічного аналізу та історичний метод наукового пізнання.

ФІНАНСОВЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТУВАННЯ ІПОТЕЧНИХ ПРОЄКТІВ

2026-05-06T10:35:02+03:00

У статті уточнено складові фінансового та інформаційного забезпечення інвестування іпотечних проєктів й чинники від яких залежить їх композиція у конкретному проєкті. Виявлено, що фінансове та інформаційне забезпечення інвестування іпотечних проєктів в Україні перебуває на початковому етапі розвитку й характеризується критичними бар’єрами. Для покращення ситуації, окреслено завдання та визначені пріоритетні напрями удосконалення фінансового та інформаційного забезпечення інвестування іпотечних проєктів на основі інновацій й нових цифрових інструментів: створення єдиної цифрової платформи моніторингу, впровадження блокчейн-рішень, розширення державних програм підтримки, залучення міжнародних ресурсів, розвиток сек’юритизації. Їх реалізація забезпечить зростання прозорості й довіри, активізацію інвестиційної діяльності, зниження ризиків та інтеграцію у європейський фінансовий простір.

ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА СУТНІСТЬ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДУМЦІ

2026-05-06T10:34:58+03:00

У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз еволюції наукових підходів до розуміння сутності мотивації персоналу в системі управління організаціями. Особливу увагу приділено змістовним теоріям мотивації, які обґрунтовують ієрархічну та багаторівневу структуру потреб особистості. Розкрито значення управлінських установок керівника у формуванні трудової поведінки. Проаналізовано поведінкові концепції. Окремо висвітлено процесуальні теорії мотивації, які пояснюють механізми формування трудових зусиль через когнітивну оцінку працівником очікуваних результатів і винагород. На основі узагальнення положень доведено, що мотивація є результатом взаємодії індивідуальних потреб, очікувань, ціннісних орієнтацій, сприйняття справедливості та організаційного контексту. У статті обґрунтовано необхідність інтегративного підходу до формування систем мотивації персоналу, який поєднує матеріальні стимули, соціально-психологічні механізми впливу та інструменти розвитку людського потенціалу.

ЦИФРОВЕ ОНОВЛЕННЯ МАРКЕТИНГУ ВПЛИВУ В УМОВАХ АКТИВНОГО РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2026-05-06T10:34:55+03:00

У статті досліджується вплив технологій штучного інтелекту на глибинну трансформацію маркетингу впливу в умовах цифрової економіки. На основі аналізу практичних кейсів, результатів експертного опитування та узагальнення актуальних статистичних даних визначено ключові напрями змін, що відбуваються під впливом алгоритмів машинного навчання, автоматизованої аналітики та систем прогнозування поведінки аудиторії. Обґрунтовано, що впровадження інструментів штучного інтелекту сприяє підвищенню точності таргетування, персоналізації контенту, оптимізації вибору лідерів думок і вимірюванню результативності комунікаційних кампаній. Водночас акцентовано увагу на нових викликах, пов’язаних із забезпеченням прозорості взаємодії, збереженням довіри аудиторії, етичними аспектами використання даних та ризиками маніпулятивного впливу. Зроблено висновок, що подальший розвиток маркетингу впливу безпосередньо залежить від збалансованого поєднання інноваційних цифрових рішень і відповідальних управлінських практик.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТІСНИХ СЕНСІВ В УМОВАХ ВІЙНИ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

2026-05-06T10:34:52+03:00

У статті здійснено поглиблений міждисциплінарний аналіз динаміки та структурної реконфігурації особистісних життєвих сенсів (смислів) у студентської молоді, яка здобуває освіту на економічному факультеті, в умовах довготривалих інтенсивних воєнних дій. Центральним предметом дослідження є феномен смислової кризи (екзистенційного вакууму), що виникає внаслідок руйнування базових ілюзій безпеки та прогнозованості, та подальші механізми смислової реконструкції та рефреймінгу індивідуального життєвого світогляду. Теоретичну основу роботи становить інтегративна парадигма, що синтезує логотерапевтичні принципи та концепції життєвого світу особистості. Війна розглядається як каталізатор глибокої аксіологічної ревізії, який зумовлює ієрархічне зміщення ціннісних орієнтирів молоді: від домінування інструментально-прагматичних категорій (кар’єра, фінансова стабільність) до екзистенційно-гуманістичних пріоритетів (свобода, солідарність, колективна стійкість). Робота доводить, що така трансформація активізує копінг-ресурси та сприяє посттравматичному зростанню. У підсумку обґрунтовано психолого-освітні стратегії підтримки процесу смислотворення в умовах травматичної невизначеності.

МІНІМІЗАЦІЯ РИЗИКІВ В СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

2026-05-06T10:34:49+03:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти мінімізації ризиків у системі логістичного менеджменту HoReCa. Систематизовано основні види ризиків, що виникають у ланцюгах постачання HoReCa. Обґрунтовано авторський підхід до класифікації логістичних ризиків з урахуванням специфіки галузі. Запропоновано комплексний механізм управління ризиками, що включає їх ідентифікацію, оцінку, моніторинг та нейтралізацію. Розроблено матрицю ризиків для HoReCa, яка дозволяє здійснювати їх ранжування за рівнем ймовірності виникнення та величиною потенційних збитків. Визначено ключові інструменти мінімізації ризиків: диверсифікація постачальників, формування страхових запасів, цифровізація логістичних процесів, застосування технологій блокчейн. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій для підвищення ефективності логістичного менеджменту HoReCa.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АДАПТИВНОГО ПРОЕКТНОГО УПРАВЛІННЯ НА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

2026-05-06T10:34:46+03:00

У статті досліджено особливості цифрової трансформації адаптивного проєктного управління на будівельних підприємствах в умовах зростаючої складності проєктів та нестабільності зовнішнього середовища. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційних каскадних моделей управління до адаптивних підходів із використанням методологій Agile та Lean у поєднанні з сучасними цифровими технологіями. Проаналізовано ключові виклики реалізації будівельних проєктів, пов’язані з управлінням ресурсами, комунікаціями, ризиками та змінами. Запропоновано концептуальну модель адаптивної системи проєктного управління будівельного підприємства, що інтегрує цифрові платформи, BIM-технології, інструменти зворотного зв’язку та управління знаннями. Доведено, що цифровізація адаптивного управління сприяє підвищенню прозорості процесів, гнучкості прийняття рішень та ефективності реалізації будівельних проєктів.

ЕКОЛОГО-ОРІЄНТОВАНІ ПІДХОДИ В МЕХАНІЗМАХ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

2026-05-06T10:34:42+03:00

У статті обґрунтовано актуальність та систематизовані ключові проблеми реалізації еколого-орієнтованих підходів у механізмах управління якістю загальної середньої освіти України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Розкрито теоретико-методичні засади інтеграції принципів сталого розвитку в систему внутрішнього забезпечення якості освіти. Проаналізовано вплив децентралізації, реалізації Концепції «Нова українська школа», цифровізації управлінських процесів та викликів воєнного стану на формування екологічної складової освітнього середовища. Визначено напрями удосконалення стратегічного та операційного менеджменту закладу освіти. Обґрунтовано доцільність адаптації бізнес-моделей управління якістю для формування екологічної культури учнів, підвищення ресурсної ефективності та забезпечення стійкості закладу освіти в умовах невизначеності.

ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

2026-05-06T10:34:38+03:00

У статті здійснено глибокий аналіз еволюції наукових підходів до управління транспортними підприємствами. Здійснено оцінку історичної ретроспективи формування транспортного менеджменту від класичних логістичних практик до сучасних концепцій Supply Chain Management. Особливу увагу приділено генезі фундаментальних логістичних концепцій, кібернетичним та онтологічним моделям, ресурсно-орієнтованим, синергетичним теоріям стратегічного управління конкурентоспроможністю. Визначено новітні мегатренди менеджменту (діджиталізація, екологізація та забезпечення антикризової стійкості в контексті адаптивного управління транспортними підприємствами. Значний акцент зроблено на впливі цифрової трансформації (штучний інтелект, інтернет речей) та імперативах екологізації на формування новітніх парадигм менеджменту. Окремо досліджено специфіку управління транспортними підприємствами України в умовах правового режиму воєнного стану, визначено механізми їхньої адаптації, інституційної стійкості та стратегічного моделювання повоєнного відновлення.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЮ EVP (EMPLOYEE VALUE PROPOSITION) У СУЧАСНИХ БРЕНД-СТРАТЕГІЯХ

2026-05-06T10:34:33+03:00

У статті здійснено теоретичне обґрунтування трансформації концепції EVP під впливом цифрових трендів. Доведено, що традиційні статичні моделі бренду роботодавця втрачають ефективність, поступаючись місцем динамічній гіперперсоналізації на основі ШІ. У роботі концептуалізовано перехід від стандартного пакету бенефітів до «цифрового добробуту» та «людської цінності». Особливу увагу приділено механізмам використання ШІ для мікросегментації персоналу, предиктивного моделювання потреб та аналізу настроїв. Сформовано 4-кроковий алгоритм безперервного EVP, що охоплює весь життєвий цикл працівника – від залучення до етапу звільнення. Запропонована система KPI для вимірювання емоційного зв’язку в автоматизованих комунікаціях. Визначено критичні ризики дегуманізації бренду та запропоновано стратегію «Людина в циклі» для збереження етичного балансу та інклюзивності в управлінні HR-брендом.

ОМНІКАНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ЯК ЗАПОРУКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

2026-05-06T10:34:28+03:00

У статті обґрунтовано значення омніканальної стратегії цифрового маркетингу як управлінського механізму підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу в умовах фрагментованих цифрових комунікацій. Узагальнено підходи до інтеграції зв’язки «соцмережі-сайт-месенджери» з метою формування цілісного цифрового клієнтського досвіду та безперервного клієнтського шляху. Омніканальний маркетинг розглянуто як єдину систему комунікацій і сервісу, де узгодженість контенту, сервісних сценаріїв і ціннісних пропозицій мінімізує втрати конверсії та підсилює довіру. Визначено функціональну роль сайту як центру управління взаємодією, соціальних мереж — як каналів залучення, а месенджер-маркетингу — як інструменту персоналізації та завершення цільової дії. Підкреслено значення чатботів і автоматизації комунікацій у стандартизації відповідей і стабілізації якості сервісу. Обґрунтовано доцільність використання KPI для синхронізації охоплення, взаємодії та продажів.

МАРКЕТИНГОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-05-06T10:34:25+03:00

Стаття присвячена розгляду маркетингових інструментів та виявленню впливу зміни показників функціонування ринку житлової нерухомості на створення стимулів для девелоперів щодо вдосконалення своєї маркетингової стратегії. Доведено, що специфікою девелоперської діяльності є її комплексний характер, пов’язаний зі поєднанням численних процесів від виникнення ідеї девелоперського проекту до введення готового об’єкта в експлуатацію, його продажу та післяпродажного супроводу. Проаналізована динаміка показників, що характеризують ринок житлової нерухомості. Підкреслено важливість покращення бізнес-процесів для девелопера в умовах нестабільності та турбулентності. Досліджено значення маркетингу в девелоперській діяльності на основі огляду особливостей маркетингу, що запроваджений лідерами ринку. Доведено, що лідери ринку житлової нерухомості при плануванні свого розвитку приділяють значну увагу вдосконаленню власної маркетингової стратегії з метою отримання та збереження лідерських позицій на ринку або в окремому його сегменті.

БРЕНД–КОМУНІКАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ У ПОСТКРИЗОВОМУ ВІДНОВЛЕННІ

2026-05-06T10:34:20+03:00

У статті розглянуто бренд-комунікації як інструмент посткризового відновлення територій. Мета статті — теоретично обґрунтувати роль бренд-комунікацій у відновленні та показати, як через них формується довіра ключових заінтересованих сторін до території як до безпечного, передбачуваного й перспективного простору для інвестицій, туризму та життя. Актуальність теми зумовлена конкуренцією територій за капітал, людський потенціал, туристичні потоки та партнерську підтримку за умов підвищеної невизначеності, коли рішення дедалі більше спираються на довіру та передбачуваність правил. За цих обставин бренд-комунікації зменшують інформаційну асиметрію серед стейкхолдерів, пояснюють логіку відновлення, задають чіткі очікування та підтримують довіру до інституцій і місцевого економічного середовища. Зроблено висновок, що неможливо обмежитися єдиною комунікаційною рамкою в бренд-комунікаціях територій: одна й та сама обіцянка бренду території не може однаково переконувати туриста, мешканця, інвестора, донора тощо, тому зміст і акценти повідомлень мають залежати від конкретної ситуації та типу ризиків. За зіставленням посткризових і повоєнних програм відновлення територій та способів їх публічного представлення через бренд-комунікації виокремлено дві типові моделі: модель відновлення, поєднаного з довгостроковою модернізацією, і модель відновлення, що переважно фінансується донорами та залежить від зовнішніх учасників.

НАПРЯМКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-05-06T10:34:17+03:00

В статті проаналізовано кількість вітчизняних інноваційно активних підприємств та обсяги реалізованої інноваційної продукції протягом 2021-2024 років. Розглянута динаміка кількості інноваційно активних підприємств харчової галузі. Висвітлено перспективні напрямки розробки інноваційних продуктів та вимоги до них. В статті розглянуто особливості впровадження технологічних інновацій; інновацій, спрямованих на екологічність та ресурсоефективність виробництва а також інновації, що змінюють методи виробництва та управління, організацію праці. Проаналізовано основні внутрішні перешкоди розвитку інновацій в сучасних умовах України. Показано заходи, які можуть покращити рівень упровадження українських технологій та наукових розробок у реальний сектор економіки.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2026-05-06T10:34:14+03:00

У статті досліджено особливості оцінки ефективності управлінських рішень у сучасних умовах. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних фінансово орієнтованих підходів до комплексної оцінки, що інтегрує фінансові, нефінансові, стратегічні, соціальні та технологічні показники. Розглянуто сучасні інструменти оцінювання, зокрема KPI, Balanced Scorecard, мультикритеріальні та сценарні моделі, економіко математичне моделювання, DSS системи та алгоритми штучного інтелекту. Визначено роль моніторингу й зворотного зв’язку у забезпеченні адаптивності управління. Обґрунтовано значення розвитку компетенцій персоналу та культури прийняття рішень на основі даних для підвищення об’єктивності й результативності управлінських процесів. Надано практичні рекомендації для вітчизняних підприємств щодо підвищення обґрунтованості, результативності та адаптивності управлінських рішень.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА МЕНЕДЖМЕНТ КУРОРТНИХ ГОТЕЛІВ МІСТА ТРУСКАВЕЦЬ

2026-05-06T10:34:11+03:00

Війна в Україні спричинила значні зміни у функціонуванні сфери гостинності, територіально перерозподіливши попит на готельні послуги. Одним із найбільш освоєних туристами курортів є Трускавець, готельні підприємства якого за медичними послугами часто конкурують із санаторно-курортними комплексами. Серед основних медичних послуг, які пропонуються у них, є: фізіотерапія, бальнеологічні процедури, озокеритотерапія, масаж, СПА-процедури та інші. Найбільше медичних та реабілітаційних програм зосереджено у готелях Rixos-Прикарпаття, Mirotel Resort & Spa та Green Park Hotel & Spa. Аналіз управлінських рішень у курортних готелях Трускавця вказує, що основними напрямками адаптації менеджменту до умов війни стали заходи, пов’язані із безпекою та інфраструктурою, операційною гнучкістю, фінансовою адаптацією, посиленням локальної комунікації, співпраці та формуванням нових моделей обслуговування.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ МАРКЕТИНГОВИХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПІДХОДІВ

2026-05-06T10:34:09+03:00

У статті досліджено трансформаційні процеси у готельному та ресторанному господарстві України й узагальнено адаптивні організаційно-управлінські підходи до функціонування підприємств сфери гостинності. Використано статистичний і порівняльний методи аналізу динаміки розвитку галузі, системний підхід до узагальнення змін організаційних і управлінських процесів та структурно-логічний метод формування висновків. Результати засвідчують суттєве зменшення кількості колективних засобів розміщення у 2021-2022 рр. і поступове відновлення суб’єктів господарювання у 2023-2024 рр., що підтверджує адаптивність галузі. Проаналізовано сучасні управлінські й маркетингові підходи та практики адаптації підприємств. Практична значущість полягає у можливості використання результатів для вдосконалення управління і маркетингових стратегій підприємств сфери гостинності.

ВПЛИВ ТУРИЗМУ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-05-06T10:34:05+03:00

У статті досліджено трансформаційні процеси, які відбулися з початку повномасштабної війни в Україні у туристичній галузі. Наведено ознаки адаптації та відновлення туристичної активності населення. Запропоновано розглядати туризм як копінг-стратегію регуляції емоційного стану для психоемоційної реабілітації громадян в умовах постійного стресу. В рамках позитивної психології, концепцій добробуту та щастя людини, обрано модель DREAMA яка об’єднує ключові компоненти благополуччя, але в контексті туристичної діяльності. Кожен елемент моделі представлено як окремий інструмент відновлення та стабілізації емоційного стану в процесі здійснення туристичних подорожей. Розглядаючи туризм як копінг-стратегію заначено основні бар’єри, які стримують людей від споживання туристичних послуг під час війни. Обґрунтовано важливість зміщення акценту сутності туризму для українців з розваг на відновлення, з дотриманням принципів безпеки та етичної чутливості.

РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В АДАПТАЦІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ДО УМОВ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-05-06T10:34:02+03:00

У статті проаналізовано електронну торгівлю як складову механізму адаптації туристичних підприємств України до функціонування в умовах воєнної економіки. На основі офіційних статистичних даних встановлено дисбаланс між зростанням частки суб’єктів господарювання, що використовують електронні канали реалізації, та скороченням обсягів і питомої ваги продажу туристичних послуг через ці канали. Визначено вплив безпекових, макроекономічних і поведінкових чинників на трансформацію структури попиту, зміну просторової орієнтації клієнтів і перебудову бізнес-моделей підприємств. Обґрунтовано, що електронна торгівля виконує переважно адаптаційно-стабілізаційну функцію, забезпечуючи підтримання операційної діяльності, проте не створює передумов для відновлювального розвитку туристичної галузі.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТУРИСТИЧНИХ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ У ЄВРОПІ

2026-05-06T10:33:58+03:00

У статті досліджено конкурентоспроможність туристичних дестинацій у країнах Європейського регіону в умовах післяковідного відновлення ринку туристичних авіапасажирських перевезень та переорієнтації діяльності українських авіакомпаній на ринки ЄС. Актуальність дослідження зумовлена нерівномірним відновленням європейського ринку авіаперевезень, посиленням безпекових і регуляторних обмежень, а також недостатнім урахуванням авіаційної специфіки в існуючих індексах туристичної конкурентоспроможності. Метою роботи є комплексна оцінка конкурентоспроможності ринку туристичних авіапасажирських перевезень у країнах Європи та визначення факторів, що впливають на туристичну конкурентоспроможність держав. Емпірична база охоплює дані 29 європейських країн за 11 показниками туристичних потоків, авіаційної та туристичної інфраструктури, цифрової та інституційної готовності, безпеки, екологічної сталості та культурних ресурсів. Використано описову статистику, кореляційний аналіз та оцінку мультиколінеарності, аналіз головних компонент і кластерний аналіз із застосуванням Statistica 12 та Microsoft Excel. Кореляційний аналіз засвідчив тісний взаємозв’язок між обсягами авіапасажирських та міжнародних туристичних потоків, кількістю аеропортів і культурними ресурсами, що відображає взаємозалежність транспортної доступності та туристично-культурного потенціалу. Цифрові та інституційні показники також демонстрували високий рівень взаємозв’язків, тоді як окремі змінні мали слабкі або негативні кореляції, що свідчить про різнорідність факторів конкурентоспроможності. Факторний аналіз виділив три інтегральні компоненти, а кластерний – чотири групи країн із різними умовами розвитку ринку авіаперевезень та структурами конкурентних переваг, що відображає просторову асиметрію відновлення туристичних потоків. Перспективи подальших досліджень полягають у використанні отриманих результатів для бенчмаркінгу України, визначення цільових кластерів та формування поетапної стратегії відновлення ринку туристичних авіаперевезень, що сприятиме підвищенню туристичної конкурентоспроможності країни.

КІБЕРАТАКИ В ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ КІБЕРСТІЙКОСТІ

2026-05-06T10:33:54+03:00

У статті досліджено вплив кібератак на функціонування туристичної галузі в умовах поглиблення цифрової трансформації. Обґрунтовано, що активне використання онлайн-платформ, цифрових систем бронювання, платіжних сервісів та мобільних застосунків суттєво підвищує вразливість туристичних підприємств до кіберзагроз. Розкрито сутність поняття «кібератака» відповідно до законодавства України та узагальнено найбільш резонансні приклади кіберінцидентів на міжнародному туристичному ринку. Визначено основні типи кібератак та їх наслідки для суб'єктів туристичного бізнесу, зокрема фінансові втрати, репутаційні ризики та порушення безперервності надання послуг. Наголошено на зростанні значення кібербезпеки як складової стратегічного управління та фактора забезпечення кіберстійкості туристичної галузі.

РОЛЬ SMART-ТУРИЗМУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

2026-05-06T10:33:49+03:00

У статті досліджено концептуальні засади та практичні аспекти впровадження Smart-туризму як стратегічного інструменту забезпечення сталого розвитку туристичних дестинацій. Обґрунтовано, що в умовах цифрової трансформації Smart-туризм інтегрується в екосистемну модель управління дестинаціями, у межах якої синергія Smart-технологій, туристів, бізнесу, технологічних провайдерів і інституційних суб’єктів дозволяє оптимізувати планування, регулювати туристичні потоки та підвищувати якість клієнтського досвіду. Визначено вплив Smart-рішень на соціально-економічну й екологічну стійкість туристичних дестинацій. Окреслено основні проблеми їх імплементації, зокрема інфраструктурні обмеження, фрагментарність цифрових платформ, ризики цифрової нерівності та етичні виклики використання штучного інтелекту. Доведено, що впровадження концепції Smart-туризму є важливою передумовою довгострокової конкурентоспроможності туристичних дестинацій у глобальному туристичному просторі.

ПОСТАТЬ СОФІЇ ЯБЛОНСЬКОЇ В КОНТЕКСТІ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИЗМУ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

2026-05-06T10:33:45+03:00

Екстремальний туризм передбачає подорожі в надзвичайно складних умовах, участь у тих видах активного відпочинку, що пов’язані з ризиками для здоров’я і життя та подоланням труднощів. Мета дослідження – проаналізувати особистісні якості та навколосвітні мандрівки С. Яблонської, зображені в книгах подорожніх нарисів «Листи з Парижа. Листи з Китаю» та «Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії», в контексті екстремального туризму й обґрунтувати необхідність вписати її постать в історію появи цієї галузі в Україні. Аналіз тревелогів авторки засвідчує, що місцевості, які вона відвідала (Далекий Схід, Африка), небезпечні пригоди, що трапилися на її шляху (випадок у Сахарі, відвідування гарему, укус бананової гадюки, полювання на тигра, порятунок людей під час повені, фотозйомки вороже налаштованих мешканців Юнаня), засвідчують схильну до ризиків вдачу й авантюризм української мандрівниці, що дозволяє закарбувати її ім’я в історії екстремального туризму.

ФУНКЦІЇ ГАСТРОНОМІЧНОЇ СПАДЩИНИ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЇЇ ПОТЕНЦІАЛУ В ТУРИЗМІ

2026-05-06T10:33:42+03:00

У статті досліджено функції гастрономічної спадщини та обґрунтовано принципи формування її потенціалу в туризмі як важливого чинника соціально-економічного та культурного розвитку територій. Гастрономічна спадщина розглядається як комплекс традиційних страв, технологій приготування, харчових практик і локальних продуктів, що формувалися історично та є носіями культурної ідентичності регіонів. У роботі проаналізовано основні функції гастрономічної спадщини, зокрема соціальну, економічну, конкурентну. Особливу увагу приділено принципам формування потенціалу гастрономічної спадщини в туризмі. Визначено, що ефективне використання гастрономічної спадщини ґрунтується на принципах автентичності, локальності та сезонності, інтеграції в туристичні продукти, сталого розвитку, інноваційності, правового захисту та освітньо-пізнавальної спрямованості.

РОЛЬ BIG DATE У ПРОГНОЗУВАННІ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ У ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

2026-05-06T10:33:38+03:00

У статті розкрито роль big data у прогнозуванні туристичних маршрутів у природоохоронні території як економічно впливового інструмента управління просторовою поведінкою відвідувачів. Актуальність цього дослідження зумовлена насамперед зростанням і нормалізацією туристичної мобільності, що посилюють ризик локальних перевантажень стежок і вузлів інфраструктури. Метою статті є обґрунтування аналітичної моделі. У цій моделі маршрут розглядається саме як послідовність виборів у мережі зон і сегментів. Прогноз потоків по цій мережі використовується для мінімізації очікуваних суспільних втрат (при збереженні рекреаційної корисності території). Практичне ж значення отриманих результатів полягає у спроможності на їх основі проектувати превентивні управлінські рішення, а на основі прогнозу маршрутних потоків оцінювати їхню ефективність.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ПОЛІСЬКО-СТОЛИЧНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВОЄННИХ ВПЛИВІВ

2026-05-06T10:33:35+03:00

Стаття присвячена дослідженню поточного стану об’єктів природно-заповідного фонду Полісько-столичного рекреаційного району крізь призму воєнних впливів. Високий рекреаційний потенціал району ґрунтується на синергії природних активів та культурної спадщини, де заповідні території виступають базовим ресурсом для розвитку сталого туризму. Завдяки функціональному зонуванню парків та заповідників забезпечується баланс між охороною біорізноманіття та рекреацією. Збройна агресія спричиняє деградацію структури природно-заповідного фонду району. Так, часткове мінування, пожежі та хімічне забруднення територій призводять до втрати рідкісних видів і руйнації екосистем, що потребує безперервного моніторингу. Спостерігаються спад у відвідуваності об’єктів природно-заповідного фонду з рекреаційно-туристичною метою. Якщо на Волині та Рівненщині спад викликаний обмеженнями воєнного стану, то на Київщині та Чернігівщині ситуація ускладнена фізичним руйнуванням інфраструктури та мінною небезпекою.

ҐЕНДЕРНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ ТУРИЗМУ Й РЕКРЕАЦІЇ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

2026-05-06T10:33:32+03:00

У статті обґрунтовані передумови і загальні напрями впровадження принципу ґендерної справедливості до сфери туризму й рекреації у контексті розбудови інклюзивного суспільства в Україні. З’ясована логіка виникнення ґендерно-трансформаційного туризму на основі базових принципів теорії ґендеру, соціального туризму і сталого розвитку. Розглянуто ролі, які виконують суб’єкти і стейкхолдери туристично-рекреаційної діяльності, з точки зору їх ґендерної збалансованості. Проаналізовано причини виникнення ґендерної асиметрії у мотивах туристичної поведінки і ступені задоволення рекреаційних потреб. Запропоновано спектр заходів, необхідних для подолання ґендерних стереотипів, переходу до концепції ґендерно-трансформаційного туризму, забезпечення ґендерної чутливості туристичної політики.

НАБЛИЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТОРУ: ВИКЛИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ

2026-05-06T10:33:28+03:00

Стаття присвячена аналізу того, як Україна адаптує свою державну службу до вимог європейської спільноти, які перепони стоять на цьому шляху та які кроки мають стати пріоритетними для побудови професійного апарату, здатного ефективно функціонувати в межах єдиної європейської родини. Досліджується процес трансформації інституту державної служби України в умовах отримання статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Автор наголошує, що адаптація до стандартів Європейського адміністративного простору (ЕАР) є не лише формальною вимогою Брюсселя, а критичною необхідністю для побудови стійкої, професійної та людино-центричної системи публічного управління. Доведено, що успішна інтеграція в ЕАР залежить від формування нової організаційної культури держслужбовців, заснованої на цінностях доброчесності та служіння суспільству.

ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

2026-05-06T10:33:20+03:00

У сучасному розвитку державного управління створення позитивного іміджу державних установ має першорядне значення. Ефективність державного управління залежить від рівня довіри громадськості та прозорості. Це зумовлює необхідність наукового осмислення механізмів іміджмейкінгу та визначення їх дієвості в системі державного управління. Тут імідж виступає як важливий управлінський ресурс. У статті проаналізовано теоретичні та практичні засади формування іміджу органів влади як процесу системної комунікації з громадянським суспільством. Розглянуто вплив інформаційних технологій і PR-стратегій на створення довіри та позитивного сприйняття державних структур. Розглядаються ключові напрями формування позитивного іміджу. Було визначено, що ефективний імідж вимагає стратегічної комунікації. Окреслено перспективи вивчення механізмів іміджмейкінгу на різних рівнях управління.