Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

ІНСТРУМЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

2026-09-29T16:39:37+03:00

Стаття присвячена дослідженню інструментів професійної орієнтації школярів як ключового чинника формування їхнього професійного самовизначення. У сучасних умовах трансформації економіки, цифровізації та швидких змін на ринку праці проблема усвідомленого вибору професії стає надзвичайно актуальною. Шкільний вік є критичним періодом розвитку особистості, формування інтересів, здібностей і ціннісних орієнтацій, що безпосередньо впливають на майбутню професійну траєкторію. Традиційні підходи до профорієнтації часто виявляються фрагментарними або формальними, що обмежує ефективність вибору професії. Автор аналізує сучасні методики та підходи, які сприяють більш усвідомленому професійному вибору, серед яких інтеграція компетентнісного підходу в освіту, використання цифрових платформ, психодіагностичне тестування, організація тренінгів і стажувань, кар’єрне консультування та наставництво. Окремо висвітлено інноваційні практичні інструменти, такі як метод Тіні (shadowing) та технологія «живої бібліотеки», що дозволяють учням оцінити реальний робочий ритм, корпоративну культуру та ключові компетентності професії. На основі європейського досвіду (Німеччина, Велика Британія, Франція, Польща) стаття демонструє ефективність системного підходу до профорієнтації, де поєднуються психологічна підтримка, інформаційне забезпечення та практичне навчання. Це дозволяє узгодити освітні та кар’єрні траєкторії учнів із потребами ринку праці, підвищити мотивацію до навчання та формувати конкурентоспроможну особистість. Автор підкреслює економічний ефект профорієнтації, включаючи зростання продуктивності праці, зниження рівня безробіття серед молоді та оптимізацію витрат на освіту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою комплексного впливу різних інструментів профорієнтації, розвитком цифрових та інтерактивних платформ, а також створенням адаптивних моделей профорієнтації, що враховують індивідуальні особливості учнів і потреби сучасного ринку праці. Стаття підтверджує стратегічну роль профорієнтації у формуванні людського капіталу та конкурентоспроможної молоді, здатної адаптуватися до динамічних соціально-економічних умов.

ЕНОГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛОКАЛЬНОГО ВИНОРОБСТВА

2026-09-29T16:39:36+03:00

У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку еногастрономічного туризму як інструменту підвищення конкурентоспроможності виноробної галузі України. Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності еногастрономічного туризму, розкрито його роль у формуванні доданої вартості виноробної продукції, розвитку сільських територій та популяризації локальної гастрономічної спадщини. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку виноробної галузі України на основі статистичних даних щодо обсягів переробки винограду, сортової структури сировини та виробництва виноматеріалів. Обґрунтовано, що подальший розвиток еногастрономічного туризму має базуватися на формуванні комплексних туристичних маршрутів, розвитку проєктів «Дорога вина та смаку», цифровізації туристичних сервісів, підтримці локальних виробників та посиленні міжгалузевої співпраці. Реалізація запропонованих напрямів сприятиме зміцненню конкурентних позицій вітчизняних виноробних підприємств, розвитку регіональної економіки та інтеграції України до європейського простору еногастрономічного туризму.

УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

2026-09-29T16:39:34+03:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти удосконалення бухгалтерського обліку і фінансової звітності зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах цифровізації та євроінтеграційних процесів. Проаналізовано сучасні проблеми організації обліку зовнішньоекономічних операцій, визначено основні напрями їх цифрової трансформації та гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Запропоновано модель цифрової трансформації бухгалтерського обліку, що передбачає інтеграцію ERP-систем, електронного документообігу, технологій штучного інтелекту, Blockchain і Big Data. Обґрунтовано практичні заходи щодо підвищення якості фінансової звітності, автоматизації облікових процесів, посилення внутрішнього контролю та забезпечення відповідності європейським вимогам, що сприятиме підвищенню ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.

РОЛЬ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

2026-09-29T16:39:33+03:00

У статті досліджено роль управлінських інновацій у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «управлінська інновація» та запропоновано його авторське бачення. Визначено характерні ознаки управлінських інновацій та обґрунтовано їхню залежність від специфіки діяльності підприємства. Розкрито взаємозв’язок між інноваційними змінами в системі управління та економічною безпекою. Досліджено вплив сучасних управлінських інструментів на її функціональні складові. Визначено основні ризики, пов’язані з управлінськими інноваціями, та організаційні передумови їх успішної реалізації. Окреслено послідовність етапів упровадження нововведень у систему управління. Обґрунтовано, що їх практичне застосування забезпечує перехід від реактивного реагування на загрози до проактивного управління та сприяє зміцненню економічної безпеки підприємства.

АДАПТИВНА СТІЙКІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В BANI-СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА СИСТЕМА ДЕТЕРМІНАНТ

2026-09-29T16:39:31+03:00

Поєднання воєнних, фінансових, енергетичних і демографічних збурень посилює нелінійність економічних процесів та знижує результативність стабілізаційних механізмів. За таких умов стійкість національної економіки визначається не лише опором шокам, а й спроможністю зберігати критичні функції, змінювати структурні пропорції та відновлювати втрачені можливості. Системний і порівняльний аналіз дав змогу розмежувати адаптацію, адаптивність і стійкість та уточнити їх взаємозв’язок. Адаптивну стійкість визначено як спроможність національної економіки зберігати критичні функції під впливом тривалих нелінійних збурень, відновлювати втрачені спроможності, змінювати структурні пропорції й механізми регулювання та формувати нову траєкторію розвитку. До детермінант адаптивної стійкості віднесено інституційні, фінансові, виробничі, технологічні, інфраструктурні, регіональні, людські та зовнішньоекономічні чинники. Узгоджена дія детермінант створює передумови для структурного оновлення, а міжнародна підтримка виконує функцію зовнішнього компенсаторного ресурсу.

ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ МЕТОДОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

2026-09-29T16:39:29+03:00

Обґрунтована взаємозалежність методології і методики наукових досліджень та особливості їх формування в індивідуальну конструкцією, орієнтовану на конкретну наукову тему. Методологія дослідження розглядається як більш загальна категорія, що розкриває його теоретичні засади; методика – як невід’ємна її складова, що забезпечує дослідження відповідними методами, які постійно змінюються під впливом нових знань. На сучасному етапі розвитку публічного управління важливе місце посідає методологія Agile, що ґрунтується на ітеративному підході до управління проєктами і включає методику Scrum, спрямовану на виконання роботи в рамках невеликих завдань, що постійно змінюються. Запропоновано матрицю взаємозалежності методології, методики і методів дослідження, спрямовану на забезпечення конструювання конкретної методології у сфері публічного управління.

ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ: СИНЕРГІЯ РАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ТА ЦИКЛУ ДЕМІНГА

2026-09-29T16:39:27+03:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади побудови моделі прийняття управлінських рішень, яка здатна до автономної корекції альтернатив в умовах динамічної зміни зовнішього середовища. Актуальність дослідження зумовлена кризою традиційних статичних методів управління, які базуються на ретроспективному аналізі та лінійних причинно-наслідкових зв’язках. В умовах високої волатильності сучасного ринку такі підходи виявляються неспроможними оперативно реагувати на зміни, оскільки орієнтовані на минулий досвід, а не на майбутні виклики. Це зумовлює об’єктивну необхідність переходу до гнучких моделей управління, здатних забезпечити стійкість організації в нелінійному економічному середовищі. Автор пропонує розглянути концепцію трансформації класичного управлінського циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act) в динамічну систему предиктивного управління. Концепція передбачає трансформацію етапу контролю у функцію когнітивного аналізу. Це дозволяє інтерпретувати зовнішні дестабілізуючі чинники не як відхилення від норми, а як інформаційний ресурс для корегування стратегічних прогнозів. Це забезпечує перехід від реактивного виправлення відхилень до проактивного перерахунку раціональної моделі вибору. Особливу увагу приділено концепції еволюційної адаптації, що базується на підходах Д. Мюллера, Ф. Буарке та Т. Марвали. Згідно з цією логікою, цикл PDCA імплементується безпосередньо в алгоритмічну архітектуру управлінських процесів. Такий підхід перетворює адаптаційний механізм на автономний драйвер розвитку організації, здатний до безперервної генерації нових стратегічних альтернатив. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні концептуальної синергії між раціональною моделлю вибору та автономним циклом адаптації на базі штучного інтелекту. У роботі показано, що здійснення корегування альтернатив у реальному часі та здатність алгоритмів до самостійного оновлення є критичними чинниками забезпечення стратегічної стійкості організації. Сформульована концепція створює теоретичне підґрунтя для розробки систем підтримки рішень нового покоління, де автоматизація стосується не лише рутинних операцій, а й процесів стратегічного адаптування до глобальних ринкових трансформацій.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АДАПТИВНИЙ МОДУЛЬ УЗГОДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ З ПАРАМЕТРАМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЄС В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-10-12T09:21:33+03:00

У статті обґрунтовано національний адаптивний модуль узгодження інвестиційного середовища України з параметрами інвестиційної привабливості ЄС в умовах цифровізації. На основі інтегрального оцінювання, кореляційно-просторового позиціонування, кластерного, факторного, регресійного та SWOT-аналізу визначено структурні розриви цифрово-інвестиційного розвитку України. Встановлено асиметричність наближення до параметрів ЄС, переважання від’ємних функціональних зв’язків та ідентифіковано інверсійну модель цифрово-інвестиційного розвитку. Конкретизовано стратегічні пріоритети й інструменти інституційної конвергенції, відновлення інвестиційної спроможності, структурно-технологічної модернізації та трансформації цифрового потенціалу у стійкі інвестиційні переваги в процесі повоєнного відновлення.

ОСВІТНІЙ АГРОТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

2026-09-29T16:39:24+03:00

У статті досліджено освітні можливості агротуризму та його роль у формуванні людського капіталу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій в Україні. Актуальність дослідження зумовлена потребою розвитку людського капіталу та посилення ролі практико-орієнтованих освітніх середовищ в умовах сучасних суспільних змін. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі агротуристичних підприємств як освітнього середовища формування людського капіталу, що поєднує пізнавальну діяльність, практичне навчання та набуття професійного досвіду. У роботі узагальнено теоретичні підходи до трактування агротуризму як форми практико-орієнтованого навчання, що базується на принципі навчання через досвід (experiential learning). Окрему увагу приділено міжнародному досвіду, зокрема практикам країн Європейського Союзу, де агротуристичні підприємства активно використовуються як освітні майданчики для школярів, студентів і дорослих. Показано, що в таких моделях агротуризм інтегрується в систему неформальної та інформальної освіти, забезпечуючи практичне навчання та формування професійних компетентностей. Методологічну основу дослідження становлять положення теорії людського капіталу, концепції сталого розвитку та підходу experiential learning. Використано методи системного аналізу, узагальнення наукових джерел, порівняння та структурного аналізу. У результаті дослідження встановлено, що агротуристичні підприємства можуть виступати як освітні простори, де учасники отримують можливість безпосередньої взаємодії з реальними виробничими процесами, формують практичні навички, професійний досвід і соціальні компетентності. Запропоновано модель функціонування освітнього агротуризму як інструменту розвитку людського капіталу. Окреслено основних учасників системи, можливі джерела фінансування та підходи до оцінювання її ефективності. Також розглянуто підходи до оцінювання ефективності освітньо-орієнтованого агротуризму, які враховують не лише економічні показники діяльності, а й рівень сформованості компетентностей, соціальні ефекти та вплив на розвиток сільських територій. Обґрунтовано, що інтеграція освітньої та практичної складових в агротуризмі сприяє формуванню людського капіталу, розширенню можливостей агротуристичних підприємств, зниженню сезонності їхньої діяльності та підвищенню конкурентоспроможності.

СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДИСПРОПОРЦІЙ

2026-09-29T16:39:22+03:00

У статті досліджено структурні трансформації регіональної економіки в умовах нестабільності та обґрунтовано методичний підхід до оцінювання рівня її структурної збалансованості. Метою дослідження є систематизація основних характеристик структурних змін, визначення чинників формування диспропорцій та розроблення інструментарію для їх ідентифікації на регіональному рівні. Для проведення оцінювання запропоновано систему показників, згрупованих за секторальним, трудовим, інвестиційно-технологічним, підприємницьким та адаптаційним блоками. Для забезпечення порівнянності вихідних даних передбачено нормалізацію показників-стимуляторів і дестимуляторів та подальше формування інтегрального індексу структурної збалансованості регіональної економіки. Запропоновано здійснювати типологізацію регіонів на основі поєднання рівня структурної збалансованості та динаміки структурних змін, що дає змогу виокремлювати регіони зі збалансованою, трансформаційною, проблемною та кризовою структурою. Обґрунтовано, що практичне застосування запропонованого підходу сприятиме виявленню структурних диспропорцій, визначенню проблемних зон регіонального розвитку та формуванню диференційованих механізмів регуляторного впливу. Визначено основні напрями структурного реформування регіональної економіки, пов’язані з диверсифікацією економічної бази, активізацією інвестиційної та інноваційної діяльності, технологічною модернізацією, розвитком підприємництва та підвищенням адаптивності регіонів до умов нестабільності.

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО РЕГІОНУ НА ОСНОВІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЙОГО ПОТЕНЦІАЛУ

2026-09-29T16:39:20+03:00

У статті дійшли до висновку про першочергові два основні напрями досліджень питань конкурентоспроможності вітчизняного регіону – необхідності досягнення високого рівня життя його населення та підвищення ефективності функціонування господарського механізму. Конкурентоспроможність регіону розглянуть в економічному просторі, основу якого складає господарський механізм регіонального ринку за визначеною регулюючою роллю держави та місцевих органів влади. Конкурентоспроможність регіону забезпечує високий рівень життя населення і можливість реалізувати наявні в регіоні потенціали – виробничий, трудовий, інноваційний, ресурсний. Наголошено необхідність розрізняти конкурентоспроможність об’єкта і суб’єкти в регіональній економіці. Головним суб’єктом регіона вважається населення. Саме люди реалізують свої економічні інтереси та задовольняють потреби. Визначенні основні фактори регіонального ринку, від яких залежить конкурентоспроможність регіону, розглянуто вплив даних факторів на окремі складові розвитку вітчизняного регіону.

ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛОКАЛЬНИМИ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-09-29T16:39:18+03:00

У статті обґрунтовано необхідність удосконалення публічного управління локальними торговельними екосистемами територіальних громад у період повоєнного відновлення та цифрової трансформації. Метою дослідження є формування підходу до управління їх розвитком з урахуванням взаємодії бізнесу, населення, інфраструктури, цифрових сервісів та органів місцевого самоврядування. Застосовано екосистемний і системний підходи, аналіз, узагальнення, контент-аналіз та структурно-логічне моделювання. Запропоновано авторське трактування локальної торговельної екосистеми територіальної громади, визначено її складові та обґрунтовано механізм стратегічного публічного управління. Визначено заходи на етапах стабілізації, відновлення та розвитку. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання громадами для підтримки підприємництва, відновлення інфраструктури та цифровізації.

ТИПОЛОГІЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЄКТІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

2026-09-29T16:39:16+03:00

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню проєктів логістичного забезпечення як окремого типу проєктної діяльності. Актуальність зумовлена відсутністю чіткого розмежування між типами проєктів у логістичній сфері, що спричиняє методологічну плутанину та знижує ефективність проєктного управління. Встановлено концептуальні відмінності між логістичними проєктами, проєктами логістичних систем та проєктами логістичного забезпечення: логістичні проєкти орієнтовані на оптимізацію матеріальних та супутніх потоків, проєкти логістичних систем спрямовані на створення структур управління, а проєкти логістичного забезпечення зосереджуються на формуванні ресурсної бази. Розроблено класифікацію за об'єктом впливу та функціональним призначенням. Визначено специфічні структурно-функціональні характеристики проєктів логістичного забезпечення та їх функціональне призначення.

СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ НА РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ТА АДАПТАЦІЯ ДО НИХ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

2026-09-29T16:39:14+03:00

У статті проаналізовано сучасний стан та ключові тенденції розвитку ринку праці України в умовах економічної трансформації та викликів сьогодення. Досліджено структурний та кваліфікаційний дисбаланс між попитом на робочу силу з боку реального сектору економіки та пропозицією кадрового потенціалу. Визначено роль закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО) як ключової ланки у забезпеченні ринку праці кваліфікованими прикладними спеціалістами та робітничими кадрами. Обґрунтовано пріоритетні напрями модернізації освітньо-професійних програм із урахуванням вимог сучасних роботодавців. Акцентовано увагу на необхідності посилення практичної спрямованості навчання, розвитку дуальної освіти, цифровізації освітнього процесу та гнучкості реагування ЗФПО на локальні й регіональні потреби ринку. За результатами дослідження запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення взаємодії закладів освіти з бізнесом для ефективної відбудови та розвитку економіки країни.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИХ ПРОЦЕСІВ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ПРІОРИТЕТИ

2026-09-29T16:39:12+03:00

У статті досліджено сучасний стан цифрової трансформації клієнтоорієнтованих процесів туристичних підприємств України та визначено основні тенденції використання цифрових технологій, управлінські пріоритети їх розвитку й напрями подальшої цифрової модернізації. Метою дослідження є комплексне оцінювання сучасного рівня цифрової трансформації клієнтоорієнтованих процесів туристичних підприємств України, виявлення тенденцій використання цифрових технологій, визначення управлінських пріоритетів цифрового розвитку та розроблення концептуальної моделі поетапної цифрової трансформації клієнтоорієнтованих процесів. Методологічною основою дослідження є методи порівняльного, структурного, статистичного та логічного аналізу, узагальнення і графічного моделювання. Інформаційну базу дослідження становлять офіційні статистичні дані Державної служби статистики України щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій підприємствами. У процесі дослідження проаналізовано розвиток електронної торгівлі, цифрової інфраструктури, функціональних можливостей корпоративних вебсайтів, використання соціальних медіа, технологій аналізу великих даних (Big Data), послуг хмарних обчислень та технологій штучного інтелекту туристичними підприємствами. Встановлено, що цифрова трансформація клієнтоорієнтованих процесів має нерівномірний характер: високий рівень поширення характерний для електронної торгівлі, корпоративних вебсайтів, онлайн-бронювання та соціальних медіа, тоді як технології аналізу великих даних (Big Data), послуги хмарних обчислень, системи управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), системи управління ресурсами підприємства (ERP) і технології штучного інтелекту використовуються значно рідше. Обґрунтовано, що цифрову трансформацію клієнтоорієнтованих процесів доцільно розглядати як послідовний перехід від цифрової присутності підприємства та онлайн-взаємодії зі споживачами до інтеграції інформаційних систем, управління на основі даних та інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень. Науковим результатом дослідження є розроблення концептуальної моделі поетапної цифрової трансформації клієнтоорієнтованих процесів туристичних підприємств, яка інтегрує цифрові технології, етапи їх упровадження, управлінські результати та клієнтоорієнтовану цінність у межах єдиної логічної системи. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для оцінювання рівня цифрового розвитку туристичних підприємств, визначення пріоритетів упровадження цифрових технологій та формування стратегій модернізації клієнтоорієнтованих процесів.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБЛІКОВОЇ ТА ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА ПІД ВПЛИВОМ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ

2026-09-29T16:38:38+03:00

Дослідження впливу інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток бухгалтерського обліку та логістичної системи підприємства вказує, що впровадження електронних сервісів зумовлює використання цифрових переваг, які забезпечують швидке опрацювання інформації про господарські операції формуючи розвиток конкурентоспроможності. Доведено, що цифрова трансформація не може бути зведена лише до заміни традиційних інструментів їх електронними аналогами, оскільки інформаційний скринінг та моніторинг із боку контролюючих органів вимагає чіткого та достовірного відображення інформації. Наголошено, що трансформація бухгалтерського обліку під впливом інформаційних технологій є не локальною зміною, а системним процесом результатом якого є формування нового підходу до обліково-аналітичного забезпечення логістичного та адміністративного управління, який формує єдиний інформаційний простір.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ У СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2026-09-29T16:39:10+03:00

У статті досліджено взаємозв’язок цифрової трансформації та сталого розвитку європейських країн. Метою дослідження є визначення характеру залежності між рівнем цифрового потенціалу та результативністю досягнення цілей сталого розвитку, а також виявлення груп країн із подібними характеристиками. Для проведення аналізу використано статистичні методи, зокрема кореляційний аналіз і багатовимірну кластеризацію за методом Ward. Як основні показники застосовано SDG Index, показник цифрового потенціалу та показник результативності сталого розвитку. За результатами дослідження встановлено виражену пряму залежність між цифровим і сталим розвитком, що підтверджується значенням коефіцієнта кореляції R=0,8. На основі отриманих результатів сформовано чотири кластери європейських держав, які відрізняються рівнем цифровізації та досягненнями у сфері сталого розвитку. Визначено ключові напрями державної політики для підвищення цифрового потенціалу та забезпечення сталого розвитку країн.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-09-29T16:39:08+03:00

У статті досліджено теоретичні засади резильєнтності в системі економічної безпеки держави в умовах війни. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування поняття «резильєнтність», визначено особливості еволюції цієї концепції та її місце в теорії економічної безпеки. Обґрунтовано авторський підхід до визначення резильєнтності економічної безпеки держави як інтегральної властивості національної економічної системи, що характеризує її здатність передбачати загрози, адаптуватися до кризових впливів, підтримувати критично важливі функції, відновлюватися та здійснювати структурну трансформацію. Систематизовано основні теоретичні підходи до розуміння резильєнтності, сформовано концептуальні засади її розвитку та визначено напрями інтеграції резильєнтного підходу в систему забезпечення економічної безпеки держави.

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПУБЛІЧНИМИ ФІНАНСАМИ УКРАЇНИ

2026-09-29T16:39:07+03:00

У статті здійснено комплексний науково-теоретичний та практичний аналіз процесу імплементації європейських стандартів належного врядування в систему управління публічними фінансами України. Досліджено архітектуру реформ у контексті відкриття 15 червня 2026 року переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, зокрема за фундаментальним першим кластером, який охоплює Розділ 32 «Фінансовий контроль» та Розділ 5 «Публічні закупівлі». Оцінено рівень відповідності національних інститутів зовнішнього аудиту (Рахункової палати) та внутрішнього фінансового контролю (Державної аудиторської служби) оновленим Принципам державного управління SIGMA в редакції 2023 року. Виявлено ключові інституційні розриви, такі як блокування діяльності Консультативної групи експертів Рахункової палати та обмеження повноважень інспекторів Держаудитслужби щодо контролю приватних субпідрядників у межах програми Ukraine Facility. Сформульовано рекомендації щодо законодавчого забезпечення незалежності органів контролю та гармонізації вітчизняного законодавства з вимогами Регламенту ЄС та стандартів INTOSAI.

РОЗРОБКА АДАПТИВНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ З УРАХУВАННЯМ ВОЄННИХ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

2026-09-29T16:39:05+03:00

У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади формування адаптивної моделі державного управління енергетичною безпекою України в умовах середньострокової перспективи з урахуванням воєнних та глобальних викликів. Проаналізовано інституційні механізми державного управління енергетичним сектором України та виявлено їхні ключові обмеження в умовах війни, зокрема фрагментарність координації, недостатній рівень стратегічного прогнозування та залежність від зовнішніх енергетичних ресурсів. Запропоновано концептуальну адаптивну модель державного управління енергетичною безпекою, яка базується на принципах гнучкості, багаторівневого управління, ризик-орієнтованого планування та інтеграції з європейською енергетичною системою. Окрему увагу приділено сценарному підходу до середньострокового планування та механізмам підвищення стійкості енергетичної інфраструктури в умовах гібридних загроз.

ГЕНЕЗИС РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЯК ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

2026-09-29T16:39:03+03:00

Статтю присвячено дослідженню генезису розвитку системи публічних закупівель в Україні, правовому забезпеченню здійснення закупівель в Україні, як теоретичної бази імплементації європейських стандартів у сфері публічних закупівель. Методи дослідження базуються на застосуванні системного підходу, методів аналізу, узагальнення та систематизації. Зазначено, що реформування системи публічних закупівель в Україні супроводжувалось постійними змінами законодавства у цій сфері. Встановлено, що головна мета цих змін адаптувати законодавство України з нормами Європейського Союзу. В статті розкрито ключеві нововведення закону 2026 року « Про публічні закупівлі», що гармонізують українські тендерні процедури з європейськими директивами та створюють прозору теоретичну та практичну базу для післявоєнної відбудови. Отримані результати можуть бути використані як теоретична основа для подальших наукових досліджень.

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА РІВНЕМ ІНТЕГРАЛЬНОГО РИЗИКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-09-29T16:39:01+03:00

У статті обґрунтовано застосування кластерного підходу для оцінювання інтегрального ризику економічної діяльності інноваційних підприємств. Інформаційну базу сформовано за 20 фармацевтичними підприємствами України. Для кластеризації використано чотири показники: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт поточної ліквідності, рентабельність та темпи росту виручки. Групування здійснено методом самоорганізувальних карт Кохонена (SOM), що дало змогу сформувати три кластери з відмінними ризиковими профілями. Встановлено, що кластер 0 характеризується підвищеним і нестабільним ризиком, кластер 1 — помірним і відносно збалансованим профілем, а кластер 2 об’єднує динамічно зростаючі підприємства з позитивною результативністю та неоднорідною фінансовою стійкістю. Результати можуть бути використані для порівняльного оцінювання підприємств і формування заходів ризик-менеджменту.

ЦІНОВА СТРАТИФІКАЦІЯ ТА ПОЗИЦІОНУВАННЯ СЕКОНД-ХЕНД ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ПЛАТФОРМАХ КОРИСТУВАЦЬКИХ ОГОЛОШЕНЬ ТА ОНЛАЙН-ТОРГІВЛІ

2026-09-29T16:39:00+03:00

Онлайн-торгівля товарами секонд-хенд підтримує адаптацію споживання в умовах воєнних ризиків, нестабільності доходів і зміни бюджетних пріоритетів домогосподарств. Спосіб представлення вживаної речі продавцем формує коло цінових аналогів та визначає її позицію у структурі вторинного ринку. Метою статті є встановити, як звичайне, вінтажне та бренд-орієнтоване позиціонування пов’язані з ціновими профілями оголошень про одяг і взуття секонд-хенд на провідних українських платформах користувацьких оголошень та онлайн-торгівлі OLX, Shafa та Kidstaff. Емпіричну основу становить цілеспрямовано збалансований веб-корпус товарних сторінок. Одиницею аналізу є окреме оголошення із зафіксованими відомостями про заявлену ціну, товарну категорію, гендерну адресацію, платформу та тип позиціонування. Кількісний контент-аналіз поєднано з порівнянням цінових розподілів і багатофакторним лог-лінійним моделюванням. Результати виявили послідовне підвищення цінового рівня від звичайного ресейлу до вінтажного та бренд-орієнтованого позиціонування. Звичайний ресейл формує нижчий і компактніший ціновий профіль, вінтаж займає проміжне положення та характеризується ширшим розкидом, бренд-орієнтовані оголошення зосереджуються у верхній частині цінового діапазону. Виявлений порядок зберігається після врахування товарної категорії, гендерної адресації та платформи, а також за альтернативного складу аналітичної вибірки. Гендерні й платформні співвідношення змінюються між типами позиціонування, що підтверджує внутрішню неоднорідність онлайн-пропозиції. У соціально-економічному вимірі тип позиціонування постає режимом оцінювання, який задає релевантні аналоги, цінові орієнтири та місце речі у вторинному обігу. Дослідження фіксує співіснування функціонального низькоцінового ресейлу, культурної переоцінки вінтажу та збереження марочної або залишкової вартості в умовах повномасштабної війни. Практичне значення полягає у визначенні коректних груп для порівняння заявлених цін. Платформи можуть використовувати поєднання товарної категорії й типу позиціонування для добору релевантних аналогів, розрахунку рекомендованих цінових діапазонів і виявлення нетипових пропозицій, в наслідок чого продавці отримають обґрунтовані орієнтири ціни та подачі інформації про товар, а покупці – можливість оцінювати оголошення серед зіставних товарів.

ІННОВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

2026-09-29T16:38:58+03:00

Досліджено засади трансформації бізнес-процесів підприємств у цифровій економіці та обґрунтовано підходи до їх інноваційного управління. Актуальність дослідження зумовлена потребою адаптації підприємств до цифрової трансформації, поширення технологій, використання штучного інтелекту та розвитку підприємницьких екосистем. Використано методи аналізу, синтезу, систематизації, порівняння та узагальнення. Запропоновано концептуальну модель інноваційного управління трансформацією бізнес-процесів, що інтегрує стратегічний, управлінський, технологічний та екосистемний рівні. Практичне значення полягає у можливості використання розробленої моделі для підвищення ефективності управління бізнес-процесами, конкурентоспроможності, адаптивності та сталого розвитку підприємств у цифровій економіці.

ПОВЕДІНКОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТИМИ ФІНАНСАМИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

2026-09-29T16:38:57+03:00

У статті досліджено поведінкові аспекти управління особистими фінансами в контексті розвитку сучасної банківської справи й активної цифровізації фінансових послуг. Обґрунтовано, що фінансові рішення населення визначаються не лише рівнем доходів, доступністю банківських продуктів та економічним середовищем, а й емоціями, когнітивними упередженнями, попереднім досвідом, соціальним впливом, рівнем фінансової та цифрової грамотності. Розкрито сутність раціонального та поведінкового підходів до управління особистими фінансами, визначено їх відмінності та вплив на споживчу, ощадну, кредитну й інвестиційну поведінку. Систематизовано основні поведінкові упередження, зокрема уникнення втрат, ментальне обліковування, надмірна впевненість, ефект наслідування, упередження поточного моменту та якірний ефект. Встановлено, що їх прояв може спричиняти імпульсивні витрати, недостатні заощадження, надмірне боргове навантаження, необґрунтований вибір банківських продуктів і ризикові інвестиційні рішення. Розкрито подвійний вплив цифрового банкінгу на фінансову поведінку клієнтів: цифрові сервіси дають змогу контролю доходів і витрат, автоматизації платежів, формування накопичень та управління бюджетом, але водночас можуть посилювати імпульсивне споживання й спрощувати доступ до кредитування. Обґрунтовано необхідність підвищення фінансової дисципліни населення шляхом регулярного бюджетування, створення резервного фонду, контролю боргового навантаження, автоматичного формування заощаджень та критичного оцінювання фінансових пропозицій. Визначено роль банківських установ у формуванні відповідальної фінансової поведінки через забезпечення прозорості умов продуктів, розвиток персоналізованих цифрових сервісів, консультаційної підтримки, інструментів аналізу витрат і програм фінансової грамотності. Встановлено, що поєднання особистої фінансової відповідальності, фінансової та цифрової грамотності й клієнтоорієнтованої діяльності банків є важливою передумовою підвищення фінансової стійкості домогосподарств.

АРХІТЕКТУРА ЦИФРОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ НА ЗАСАДАХ ПРОЄКТНО-ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ

2026-09-29T16:38:56+03:00

У статті обґрунтовано архітектуру цифрового управління підприємствами будівельної сфери, яка інтегрує проєктний та процесний підходи в єдину управлінську конструкцію. Розкрито сутність проєктно-процесного підходу як методологічної основи цифрової трансформації, що поєднує наскрізні бізнес-процеси з життєвим циклом будівельних проєктів. Розроблено багаторівневу архітектуру цифрового управління, яка охоплює стратегічний, процесний, проєктний, інформаційно-технологічний та інфраструктурний рівні. Запропоновано модель інтеграції BIM, Lean-підходів, штучного інтелекту й платформних рішень у єдиний управлінський контур. Визначено етапи цифрової трансформації та критерії оцінювання зрілості управлінської архітектури, що мають практичну цінність для розроблення дорожніх карт цифровізації.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

2026-09-29T16:38:54+03:00

У статті досліджено теоретичні підходи до трактування критичної інфраструктури як економічної категорії в умовах гібридних загроз та системної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі критичної інфраструктури у забезпеченні безперервності економічних процесів, макроекономічної стабільності, інституційної стійкості та національної безпеки в умовах геополітичної нестабільності, воєнних конфліктів, кіберзагроз і технологічних ризиків. Основну увагу приділено еволюції наукових підходів до трактування понять «інфраструктура» та «критична інфраструктура», а також обґрунтуванню трансформації критичної інфраструктури з вузькотехнічної категорії у багатовимірну соціально-економічну систему. Методологічною основою дослідження стали методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, семантичного картування та систематизації наукових підходів, представлених у сучасному економічному та resilience-орієнтованому дискурсі. У межах дослідження проаналізовано класичні та сучасні підходи до трактування інфраструктури, сформовані представниками економічної теорії, міжнародними організаціями та сучасними дослідниками проблем стійкості критичної інфраструктури. Додатково використано семантичний аналіз та частотне картування дефініцій для визначення домінуючих концептуальних дескрипторів і трансформації змістових акцентів у науковому дискурсі. У результаті дослідження встановлено, що традиційні підходи до трактування інфраструктури переважно були пов’язані із забезпеченням виробництва, економічного розвитку, наданням послуг та територіальною інтеграцією. Водночас сучасні наукові підходи дедалі більше акцентують увагу на категоріях стійкості, безпеки, безперервності функціонування, адаптивності та управління ризиками. Проведений семантичний аналіз засвідчив, що концептуальна структура дефініцій критичної інфраструктури значною мірою концентрується навколо категорій захисту, стійкості, стабільності та безперервності економічного функціонування. В умовах посилення взаємозалежності інфраструктурних секторів стійкість критичної інфраструктури стає однією з ключових детермінант економічної стабільності держави та безперервності економічних процесів.

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПОСЛУГ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

2026-09-29T16:38:53+03:00

Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та розробленню авторського інструментарію стратегічного планування розвитку санаторно-курортних послуг на регіональному рівні. Доведено, що в умовах повоєнного відновлення України ця сфера трансформується у стратегічний детермінант регіональної політики, орієнтований на відтворення людського капіталу. Поглиблено теоретичні засади стратегування на основі синтезу ресурсного, процесного, екосистемного, інституційного та цифрового підходів. Систематизовано авторську систему принципів, спрямовану на досягнення економіко-управлінського, соціально-медичного, екологічного та адаптивного ефектів. Сконструйовано процесуально-циклічну модель стратегічного планування та обґрунтовано інструментарій контролінгу на основі розрахунку інтегрального індексу ефективності (I_eff).

АНАЛІЗ РИНКУ ПІДПРИЄМСТВ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В УКРАЇНІ ТА ЇХ РОЛЬ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

2026-09-29T16:38:52+03:00

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі підприємств, що становлять суспільний інтерес, у забезпеченні фінансової стабільності держави, підвищенням вимог до прозорості фінансової звітності та необхідністю посилення фінансового контролю в умовах економічної нестабільності, воєнного стану та євроінтеграційних процесів України. Особливої значущості набуває аналіз функціонування таких підприємств, оскільки їх діяльність безпосередньо впливає на стійкість банківської системи, інвестиційну привабливість економіки та довіру з боку суспільства. Метою статті є аналіз законодавчого регулювання підприємств, що становлять суспільний інтерес, обґрунтування їх ролі у системі фінансового контролю, дослідження сучасного стану та динаміки розвитку банківського сектору України за основними сегментами, а також визначення його значення для забезпечення фінансової стабільності держави в умовах сучасних економічних викликів. Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняльний аналіз, узагальнення наукових підходів, а також елементи статистичного аналізу для оцінювання динаміки розвитку ключових сегментів ринку підприємств суспільного інтересу. У результаті дослідження визначено основні тенденції розвитку ринку підприємств суспільного інтересу в Україні, зокрема банківського сектору, великих підприємств та емітентів цінних паперів. Встановлено, що банківський сектор виконує системоутворюючу функцію у забезпеченні фінансової стабільності держави, акумулюючи значні обсяги фінансових ресурсів та забезпечуючи їх перерозподіл у реальний сектор економіки. Доведено, що в умовах економічної нестабільності та воєнного стану посилюється значення фінансового контролю та аудиторської оцінки діяльності підприємств суспільного інтересу як інструментів зниження фінансових ризиків і підвищення прозорості звітності. Узагальнення результатів свідчить про необхідність подальшого вдосконалення механізмів контролю та гармонізації національної практики з європейськими стандартами. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих результатів для удосконалення системи фінансового контролю підприємств суспільного інтересу, підвищення ефективності аудиторських процедур, а також для формування рекомендацій щодо забезпечення прозорості фінансової звітності та зміцнення фінансової стабільності держави в умовах сучасних викликів.

РОЛЬ МУЗЕЇВ У ФОРМУВАННІ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЮ ДЕРЕВИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІСОТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ)

2026-09-29T16:38:50+03:00

У статті досліджено роль музеїв у формуванні туристичної привабливості регіону на прикладі Музею деревини Національного лісотехнічного університету України. Обґрунтовано роль музейних установ як важливих складових історико-культурного туристичного потенціалу територій. Визначено їх значення у збереженні та популяризації культурної спадщини регіону, розвитку культурно-пізнавального й екологічного туризму. Проаналізовано особливості функціонування Музею деревини, його експозиційний фонд, а також динаміку відвідуваності упродовж 2021-2025 рр. З метою виявлення сильних і слабких сторін, потенційних можливостей і загроз проведено SWOT-аналіз діяльності Музею та запропоновано перспективні напрями підвищення його туристичної привабливості. Доведено, що ефективне використання музейного потенціалу сприяє підвищенню конкурентоспроможності туристичних дестинацій.

СТРУКТУРНА АРХІТЕКТУРА СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ТНК У ЦИФРОВУ ЕПОХУ

2026-09-29T16:38:43+03:00

Запропоновано аналітичну модель структурної архітектури стратегій розвитку транснаціональних корпорацій у цифрову епоху. Метою дослідження є розробка моделі внутрішньої будови стратегії ТНК, що поєднує багаторівневе управління, цифрове ядро, платформно-екосистемну координацію та контур стійкості й безпеки. Методологічну основу становлять системний, історико-логічний, структурно-функціональний, порівняльний, інституційний і типологічний підходи. Показано, що традиційні підходи до стратегії ТНК доповнюються такими цифровими структурними елементами, як дані, цифрові платформи, штучний інтелект і кібербезпека. Запропоновано багаторівневу архітектуру стратегії ТНК, у якій корпоративний, бізнесовий, функціональний, регіональний і платформний рівні інтегровані у цифрове ядро. Створено основу для оцінки цифрової адаптивності, платформної зрілості та стійкості ланцюгів створення вартості ТНК.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

2026-09-29T16:38:41+03:00

В умовах економічних викликів, цифрових трансформацій, глобалізації, політичної нестабільності, загострення конкурентної боротьби, інтеграції України до ЄС набуває актуальності питання гарантування соціально-економічної безпеки підприємств як передумови підвищення економічної стабільності держави. Доведено, що соціально-економічна безпека має комплексне значення для успішного функціонування підприємств, що відображається у показниках фінансової стабільності, прибутковості, оптимізації витрат, підвищенні рівня зайнятості та надання соціальних гарантій працівникам, активізації інноваційного розвитку, що безперечно впливає на конкурентоспроможність країни. Зокрема, стрімкий темп інноваційного розвитку, вплив цифровізації, розвиток штучного інтелекту, соціально-економічна ситуація, тенденції сталого розвитку відображають потребу у забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємств та підвищенні конкурентоспроможності економіки України, що можливо шляхом дотримання стратегічних напрямів. Удосконалено комплексний механізм забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки, який побудований на підставі дотримання комплексного, системного, адаптивного підходів, містить перелік інструментів, елементів, етапів, що гарантує ефективність його використання. Використання механізму орієнтовано на підвищення рівня соціально-економічної безпеки підприємств шляхом дотримання підходів, реалізації елементів, використання інструментів та впровадження етапів, що гарантуватиме адаптацію до загроз ринкового середовища, забезпечення фінансової стійкості, довгострокової конкурентоспроможності, інноваційного розвитку. Використання механізму дозволило визначити стратегічні напрями забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств, комплексне дотримання яких дозволить створити безпекове середовище та підтримувати стан безпеки у середньостроковому періоді. За результатами дослідження визначено стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності економіки України у контексті інноваційного розвитку, реалізація яких сприятиме стабілізації економічного розвитку, забезпеченню стійкості.

ЦИФРОВА ДЕМОКРАТІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНО–ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОГО ГОЛОСУВАННЯ ТА ПЕТИЦІЙ

2026-09-29T16:38:40+03:00

У статті здійснено системний конституційно–правовий аналіз трансформації інститутів цифрової демократії в Україні під час дії правового режиму воєнного стану, окреслено перспективні напрями їх адаптації у процесі стратегічного планування повоєнного відновлення держави. Дослідження охоплює правові, організаційні та безпекові сторони роботи таких важливих інструментів цифрової демократії, як електронне голосування (e–voting) та електронні петиції (e–petitions). Досліджено практичні трансформації цифрових каналів комунікації між інститутами публічної влади та громадянським суспільством через функціонал Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Обґрунтовано, що за умов дії законодавчих обмежень на проведення масових зібрань і мітингів, інститут електронних петицій перебрав на себе функцію провідного легітимного каналу висловлення суспільного запиту та своєрідного «цифрового протесту».