Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

ЦІНОВА ВОЛАТИЛЬНІСТЬ АГРОСЕКТОРУ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИКІВ

Л.О. Бойко — 2025-12-30

У статті досліджено цінову волатильність аграрного сектору України та визначено її економічні наслідки для сільськогосподарських виробників в умовах економічної й воєнної нестабільності. Особливу увагу приділено впливу воєнних дій на посилення цінової нестабільності через порушення логістичних ланцюгів, скорочення виробничого потенціалу та зміну державної регуляторної політики. На основі аналізу динаміки індексу цін на сільськогосподарську продукцію та індексу інфляції встановлено, що ціни в аграрному секторі характеризуються вищим рівнем волатильності порівняно із загальноекономічними інфляційними процесами, що зумовлює підвищені фінансові ризики для аграрних підприємств. Визначено, що нестабільність цін ускладнює процеси фінансового планування, прогнозування доходів і формування інвестиційної стратегії сільськогосподарських виробників, особливо малих і середніх. Зменшення негативного впливу цінових коливань потребує комплексного підходу, який поєднує удосконалення механізмів державного регулювання аграрних ринків, розвиток експортної та внутрішньої інфраструктури, а також впровадження інструментів управління ціновими ризиками.

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ І ДИНАМІКА ЕМОЦІЙНОГО ВИСНАЖЕННЯ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ (РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)

І.В. Варнавська — 2025-12-30

В умовах повномасштабної війни РФ проти України фахівці економічного профілю (бухгалтери, економісти, працівники органів державної статистики) виконують критично важливу функцію забезпечення фінансової стабільності та інформаційної безпеки держави. Проте, їхня діяльність супроводжується безпрецедентним психологічним тиском, зумовленим поєднанням високої професійної відповідальності (штрафні санкції, дедлайни, точність даних) та екзистенційних загроз (обстріли, окупація, енергетична криза). Особливої гостроти проблема набуває у прифронтових регіонах, де професійний стрес накладається на вітальний страх за життя. Нехтування психологічним станом цих фахівців загрожує зниженням якості управлінських рішень та кадровим колапсом у державному секторі. Мета роботи полягає у виявленні специфіки, динаміки та детермінант синдрому емоційного вигорання у фахівців економічних служб в умовах воєнного стану (на прикладі Херсонської області) та розробці науково обґрунтованої моделі його профілактики. У статті здійснено порівняльний аналіз стрес-факторів роботи економіста у тилових та прифронтових регіонах. Виявлено, що для фахівців Херсонщини ключовими тригерами виснаження є не обсяг роботи, а логістична неможливість її виконання (відсутність зв’язку, знищення первинної документації) та конфлікт між інстинктом самозбереження і професійним обов'язком («гіпервідповідальність за цифру»). Описано феномен «подвійної травматизації» колективу: для працівників в окупації/зоні бойових дій стресором виступає загроза життю, а для релокованих працівників — «синдром вцілілого» та почуття провини, що провокує компенсаторний трудоголізм. На прикладі роботи статуправління під час окупації 2022 року проаналізовано унікальний досвід збереження державних реєстрів та психологічну ціну, яку сплатили фахівці за виконання професійного обов'язку в підпіллі. Практична значущість роботи полягає у можливості імплементації розроблених рекомендацій у діяльність державних установ та приватних компаній для збереження кадрового потенціалу в умовах затяжної кризи.

СИСТЕМА ІНДИКАТОРІВ ОЦІНЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКІВ УКРАЇНИ

О.О. Зеркіна — 2025-12-30

У статті обґрунтовано методичний підхід до формування системи індикаторів оцінювання сталого розвитку агропродовольчих ринків України в умовах воєнного стану та європейської інтеграції. Актуальність дослідження визначається необхідністю створення інструментів моніторингу агропродовольчого сектору в умовах воєнного стану. Розроблено концептуальну рамку, що інтегрує репродуктивний підхід із концепціями резильєнтності та циркулярної економіки. Систематизовано 51 індикатор за п'ятьма функціональними блоками з визначенням формул розрахунку та джерел даних. Обґрунтовано критерії відбору та ієрархізацію індикаторів за рівнями пріоритетності. Розроблено 20 адаптованих індикаторів для умов воєнного стану за концепцією «Recovery under Fire». Забезпечено узгодження зі Стратегією 2030 та вимогами ЄС.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РІЗНОВИДІВ МОДЕЛЕЙ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

М.А. Коваленко — 2025-12-30

Актуальність статті полягає в дослідженні існуючих теорій щодо різновидів моделей життєвого циклу підприємства на прикладі туристичних підприємств та узагальнення адаптивних ознак, виокремлення характерних для суб’єктів господарювання в сфері туризму, зумовлених реаліями буття та стратегічними цілями певного прошарку господарств в умовах кризи та невизначеності. Мета статті – систематизація на основі узагальнення та виокремлення характерних ознак різновидів моделей життєвого циклу туристичного підприємства. Акцентовано на характерних складових стадій життєвих циклів сучасних туристичних підприємств із урахуванням сталих і кризових умов ведення бізнесу, в умовах невизначеності та в результаті потенційного або фактичного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів тощо. На прикладі туристичних підприємств України проведено аналіз можливості уніфікації пріоритетних принципів визначення узагальнених ознак на певних етапах створення та ведення туристичного бізнесу.

БУДІВЕЛЬНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: ПОТОЧНИЙ СТАН ТА КОНКУРЕНТНІ ПОЗИЦІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

Н.М. Кравчук — 2025-12-30

У роботі представлено комплексний аналіз учасного стану будівельної галузі України з урахуванням структурних обмежень, залежності від внутрішнього попиту, регуляторних бар’єрів та технологічного відставання. Охарактеризовано масштаби руйнувань житлової, транспортної та соціальної інфраструктури та їх вплив на виробничий потенціал сектору. Проаналізовано роль державних програм відновлення та інструментів міжнародної фінансової допомоги як факторів часткової стабілізації ринку. Обґрунтовано потенціал вітчизняних будівельних компаній у процесі повоєнної реконструкції та інтеграції до глобальних ланцюгів створення вартості. Підкреслено важливість інституційних реформ, цифровізації дозвільних процедур, прозорості закупівель і розвитку людського капіталу як ключових умов довгострокового зростання та конкурентоспроможності галузі.

ПАРАДИГМАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ: ШЛЯХ ВІД ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ДО РЕКОНСТРУКТИВНОГО РОЗВИТКУ

Ю.О. Мірясов — 2025-12-30

У статті обґрунтовано необхідність парадигмальної зміни в підході до відновлення України. Проаналізовано світові практики післявоєнної відбудови та український підхід до реконструкції. Підкреслено, що традиційна реконструкція фокусується переважно на фізичному відновленні зруйнованої інфраструктури та макроекономічній стабілізації, в той час як модель реконструктивного розвитку передбачає докорінну перебудову економічної системи. Висвітлено основні принципи: інтровертності, інклюзивності та інноваційності. У статті розкрито особливості кожної складової і показано аспекти, які вони охоплюють: внутрішні проблеми і зовнішню інтеграцію, соціальну справедливість та економічну ефективність, індустріальну політику та інноваційні підходи. Зроблено висновок, що концепція реконструктивного розвитку може слугувати орієнтиром для формування української політики післявоєнної відбудови.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ВІДНОВЛЕННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Г.В. Єфімова — 2025-12-30

Актуальність дослідження зумовлена ключовою роллю МСП в економіці України в умовах воєнного стану та необхідністю оцінки ефективності державної підтримки цього сектору. Метою роботи є аналіз ефективності відновлення МСП, виявлення основних перешкод та розробка пропозицій щодо удосконалення державної політики. Дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових та спеціальних методів аналізу. Результати дослідження виявили суттєвий розрив між заходами державної підтримки та реальними економічними результатами сектору. Встановлено системну кризу інноваційного потенціалу, структурні деформації ринку праці та критичну тенденцію перевищення імпорту над експортом, що загрожує конкурентоспроможності. Висновки доводять необхідність глибинної трансформації державної політики підтримки МСП, спрямованої на подолання системних дисбалансів та створення цілісної інноваційно-інвестиційної моделі.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ «АДАПТО-ВАРІАТИВНОЇ ОМНІРЕЗИЛЬЄНТНОСТІ» БУДІВЕЛЬНОЇ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ КОМПАНІЇ

О.В. Романенко — 2025-12-30

У статті обґрунтовано необхідність концептуального оновлення понятійного апарату стратегічного управління будівельними девелоперськими компаніями в умовах невизначеності BANI-світу та воєнного стану в Україні. На основі критичного аналізу доведено обмеженість традиційних категорій «економічна стійкість» та класична «резильєнтність», які фокусуються на збереженні рівноваги або поверненні до попереднього стану, що часто є неможливим через руйнування активів і трансформацію ринків. Запропоновано та розкрито сутність нового інтегрального поняття «адапто-варіативна омнірезильєнтність» (АВОР). Визначено, що ця системна властивість синтезує три критичні виміри: динамічний (адаптивне реагування), потенційний (сценарна варіативність) та структурний (омні-охоплення каналів взаємодії). Доведено, що практичне застосування АВОР дозволить девелоперам перейти від ситуативного реагування до проактивного управління бізнесом, що є необхідною умовою ефективної повоєнної відбудови.

ОГЛЯД СВІТОВИХ ІНДЕКСІВ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ РИНКОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Р.О. Савченко — 2025-12-30

Стаття присвячено комплексному огляду провідних світових фондових індексів та визначенню їх ролі у формуванні сучасних ринкових тенденцій. Розглянуто специфіку складу та методів розрахунку індексів S&P 500, Dow Jones Industrial Average, NASDAQ Composite та FTSE 100, а також їхнє значення як діагностичних і прогнозних інструментів. Показано, що динаміка цих індикаторів не лише відображає стан економік США та Великої Британії, але й задає напрями руху капіталу на глобальному рівні. Встановлено, що індекси виконують функції барометрів інвестиційних настроїв, слугують основою для розробки торгових стратегій і хеджування ризиків, а також впливають на економічну політику країн із розвинутими та такими, що формуються, ринками. Зроблено висновок, що комплексний аналіз фондових індексів є ключовим для прогнозування фінансових процесів і забезпечення стійкості інвестиційних рішень у глобальній економіці.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

О.A. Сидоров — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню впливу цифровізації на забезпечення фінансової безпеки підприємств. Встановлено, що на фінансову безпеку підприємства та її забезпечення впливає безліч чинників, серед яких особливу увагу варто приділяти тим, що пов’язані із процесами цифровізації. Мета статті полягала у систематизації проявів впливу цифровізації на фінансову безпеку підприємств та її забезпечення. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу, систематизації та логічного узагальнення для висвітлення перспектив інтеграції цифрових технологій в діяльність вітчизняних підприємств та визначення її потенційного впливу на забезпечення їхньої фінансової безпеки. Виявлено, що цифровізація, створює як нові можливості для виконання завдань забезпечення фінансової безпеки, так і нові виклики в фінансовій сфері, що знаходять прояв у появі нових загроз для фінансової системи підприємства або ж нових вимог до побудови системи забезпечення фінансової безпеки.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ АГРОБІЗНЕСОМ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА 5.0

В.Г. Грановська — 2025-12-30

У статті досліджено процеси трансформування обліково-аналітичного забезпечення в системі управління агробізнесом в умовах формування Society 5.0 та зростання ролі концепції сталого розвитку. Обґрунтовано, що сучасний етап еволюції суспільства зумовлює зміну традиційної парадигми бухгалтерського обліку. Акцентовано увагу на тому, що парадигмальний зсув характеризується поступовим переходом від фіксації економічної події до комплексного вимірювання економічного, екологічного та соціального впливу агробізнесу. Доведено, що агробізнес у сучасних умовах повинен розглядатися не лише як джерело прибутку, а як ключовий елемент забезпечення сталого розвитку сільських територій та продовольчої безпеки, що потребує розширення об’єктів обліку та формування нефінансової звітності. Зазначено, що в умовах формування Society 5.0 відбувається перехід від квантифікації прибутку до квантифікації впливу, що забезпечує можливість оцінювання «істинної вартості» аграрної продукції з урахуванням екологічних та соціальних чинників.

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ ДИСБАЛАНСІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

В.Ю. Дудник — 2025-12-30

Мета дослідження полягає у формуванні теоретичних основ і практичних інструментів аналітичного забезпечення для виявлення дисбалансів у функціонуванні промислових підприємств України в умовах економічної турбулентності та структурних трансформацій. Методологічна основа роботи включає застосування методів системного аналізу, порівняльної аналітики, статистичного моделювання, індукції та дедукції, а також використання сучасних цифрових платформ для аналітичної обробки промислових даних. У статті представлено концептуальні підходи до структуризації дисбалансів, класифіковано їх за джерелами виникнення — технологічними, управлінськими, фінансовими та ринковими. Обґрунтовано важливість інтеграції інформаційно-аналітичних систем у процес прийняття управлінських рішень для оперативного виявлення і мінімізації деструктивних факторів у виробничому середовищі. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для побудови системи моніторингу і прогнозування дисбалансів, а також для оптимізації стратегічного планування на рівні підприємств промислового сектора України.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ОБЛІКОМ І ВИТРАТАМИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

С.Л. Кальсіна — 2025-12-30

У статті розкрито роль цифровізації облікових процесів і управлінського обліку як ключових інструментів підвищення ефективності функціонування аграрних підприємств в умовах економічної нестабільності. Обґрунтовано, що сучасний розвиток аграрного сектору супроводжується зростанням впливу цінових коливань, виробничих і фінансових ризиків, що зумовлює підвищені вимоги до якості інформаційного забезпечення управління та оперативності контролю витрат. Доведено, що впровадження цифрових технологій сприяє автоматизації облікових процесів, підвищенню прозорості управління та зниженню ризику помилок. Особливу увагу приділено застосуванню методів бюджетування, стандарт-костингу, директ-костингу, маржинального аналізу та контролінгу, а також використанню аналітики великих даних. Виявлено ключові проблеми цифровізації обліку, що потребують системного підходу до трансформації облікових систем аграрних підприємств.

ІННОВАЦІЙНІ ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ

Н.М. Давиденко — 2025-12-30

У статті проаналізовано вплив технологічних інновацій на розвиток страхового ринку, зокрема через інтеграцію FinTech та InsurTech. Досліджено, як технології, такі як онлайн-страхування, хмарні технології та автоматизація бізнес-процесів, змінюють традиційні моделі продажу страхових послуг. Особливу увагу приділено впливу глобалізаційних процесів та ролі інноваційних факторів у трансформації фінансової системи. Досліджено основні категорії InsurTech-компаній, таких як D2C та B2B, а також їхній вплив на страховий ринок. Окремо розглянуто роль державного регулювання та необхідність вдосконалення нормативно-правової бази для стимулювання розвитку ринку. Проаналізовано проблеми, з якими стикаються компанії, зокрема низьку фінансову грамотність та недостатню цифровізацію в регіонах. Також досліджено можливості, які надають великі технологічні компанії, такі як Apple та Google, в інтеграції своїх екосистем в індустрію страхування. Окрему увагу приділено розробці нових страхових продуктів під час воєнного стану та адаптації страховиків до нових реалій. Визначено ключові заходи, необхідні для стабільного розвитку страхового ринку в Україні.

РОЛЬ ЦИФРОВИХ ВАЛЮТ У ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІНАНСОВИХ КОМПАНІЙ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ ПОСЛУГ

Н.В. Москаленко — 2025-12-30

У статті досліджено роль цифрових валют у підвищенні конкурентоспроможності фінансових компаній на українському ринку платіжних послуг в умовах активної цифровізації та трансформації фінансової інфраструктури. Обґрунтовано, що цифрові валюти, зокрема CBDC та приватні токенізовані інструменти, здатні суттєво знизити собівартість транзакцій, прискорити розрахунки, підвищити прозорість та доступність фінансових сервісів. Проаналізовано наукові підходи до трактування цифрових валют та визначено їх вплив на зміну конкурентних моделей між банками, небанківськими фінансовими компаніями та технологічними платформами. Показано ключову роль НБУ у формуванні регуляторного середовища та запуску e-гривні як інструменту модернізації платіжної інфраструктури. Визначено бар’єри впровадження цифрових валют: нормативні обмеження, кіберризики, нерівномірність цифрової інфраструктури. Сформовано перспективні напрями розвитку цифрових валют в Україні, спрямовані на посилення інноваційності та зміцнення ринкових позицій фінансових компаній.

ЦИФРОВІ ВАЛЮТИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ У МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ

Т.М. Повод — 2025-12-30

У статті досліджено міжнародну практику впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC) та проаналізовано їх вплив на функціонування фінансових систем. Розкрито економічну сутність CBDC, узагальнено підходи до їх класифікації та моделей реалізації в різних країнах світу. Особливу увагу приділено аналізу ключових каналів впливу CBDC на платіжну інфраструктуру, грошово-кредитну політику та банківський сектор. Визначено основні переваги використання цифрових валют центральних банків, зокрема підвищення ефективності платіжних операцій і фінансової інклюзії, а також системні ризики, пов’язані з дезінтермедіацією банків, кіберзагрозами та захистом конфіденційності користувачів. Обґрунтовано доцільність поетапного впровадження CBDC з використанням механізмів пом’якшення ризиків і збереження фінансової стабільності.

АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Н.В. Ткачук — 2025-12-30

У статті досліджуються поглиблені аспекти зміцнення конкурентоспроможності підприємств в умовах транскордонного співробітництва, яке украй важливе в період воєнних викликів для української економіки. Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів ризику, що формують динамічне конкурентне середовище і трансформують стратегії розвитку підприємств. Наголошено на використанні переваг міжнародної економічної взаємодії, інструментів спільних проєктів, підтримки єврорегіональних структур створенні сприятливих умов для зміцнення бізнесу. Висвітлено адаптаційні процеси релокації, оптимізації логістичних ланцюгів і технологічної модернізації, які підвищують стійкість компаній. Дослідження підкреслює важливість формування інноваційних моделей управління та пошуку нових ринкових можливостей у динамічному міжнародному просторі.

РОЗРОБЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ

І.Б. Хома — 2025-12-30

Проблема управління кредитним ризиком у сучасних банках сьогодні відіграє ключову роль, адже саме від її вирішення залежить стабільність фінансової системи та економічна стійкість держави. З огляду на динамічність ринку та зростання обсягів кредитування банкам уже недостатньо користуватися традиційними підходами. У роботі визначено, що нинішні умови потребують комплексного інструментарію, який поєднує як кількісні, так і якісні методи оцінювання ризиків, а також сучасні цифрові технології, які здатні автоматизувати збирання й опрацювання інформації та забезпечувати швидке реагування на зміни зовнішнього середовища. У роботі описано запропоновані підходи до перевірки платоспроможності позичальників, удосконалення моніторингу кредитного портфелю та використання сценарного аналізу для прогнозування можливих ризикових ситуацій. Особливу увагу приділено тому, як поєднання різних методів та інструментів може підвищити точність оцінювання ризиків і зробити систему управління ними більш гнучкою й ефективною.

СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Ю.С. Худолій — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню стрес-тестування як інструменту державного антикризового управління в умовах зростання економічної невизначеності та посилення впливу зовнішніх шоків на фінансову систему. Метою роботи є обґрунтування можливостей використання стрес-тестування для підвищення стійкості фінансових установ і посилення ефективності державного регулювання. Методологічну основу становлять методи економічного аналізу, сценарного моделювання, порівняльної оцінки та прогнозування, що дозволило дослідити особливості реагування фінансових інститутів на гіпотетичні стресові сценарії та оцінити їхню здатність зберігати стійкість за умов погіршення макроекономічних параметрів. Отримані результати демонструють, що застосування стрес-тестування дає змогу виявляти критичні точки, визначати можливі траєкторії зміни фінансових показників і формувати обґрунтовані управлінські рішення щодо підтримання капіталізації, ліквідності та фінансової стабільності. Практична цінність статті полягає у формуванні інструментарію, який може бути використаний регуляторами та фінансовими установами для раннього діагностування загроз, удосконалення системи ризик-менеджменту та підвищення ефективності антикризової політики.

РОЛЬ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У РЕІНТЕГРАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ПОСТКОНФЛІКТНИХ ТЕРИТОРІЙ

О.М. Вольська — 2025-12-30

У статті досліджено реінтеграційний менеджмент територій як складову сучасної державної політики відновлення в умовах постконфліктних трансформацій та збройної агресії. Обґрунтовано, що ефективна реінтеграція деокупованих і постраждалих територій неможлива без активної участі територіальних громад та впровадження проєктно-орієнтованого підходу до управління відновленням. Проаналізовано роль громад як ключових суб’єктів реінтеграційних процесів, визначено їх функції у формуванні локальної стійкості, соціальної згуртованості та економічного відновлення. Особливу увагу приділено проєктній діяльності як інструменту мобілізації ресурсів, координації зацікавлених сторін та впровадження інноваційних рішень у сфері територіального розвитку. Сформульовано основні напрями вдосконалення реінтеграційного менеджменту територій з урахуванням європейського досвіду та українських реалій.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАКУПІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕРЕВ РІШЕНЬ

Г.О. Димова — 2025-12-30

У статті досліджується задача оптимізації процесу закупівель з урахуванням ризиків, що притаманні сучасному ринковому середовищу. Запропоновано підхід до прийняття рішень, заснований на використанні методу дерев рішень як інструменту аналізу альтернатив із урахуванням багатьох критеріїв та ймовірнісних сценаріїв. Актуальність дослідження обумовлена потребою підприємств мінімізувати ризики, пов’язані з порушеннями логістичних ланцюгів, затримками постачання, простроченнями платежів і надходженням неякісної продукції. У межах запропонованої моделі розглядаються п’ять основних приватних критеріїв: вартість закупівлі, витрати на доставку, втрати внаслідок затримки постачання, витрати через прострочення платежу та втрати, пов’язані з постачанням бракованої продукції. Для кожного критерію формалізовано ймовірнісні сценарії реалізації ризиків, що дозволяє оцінити очікувані витрати та порівняти можливі варіанти закупівлі. Аналіз проводиться для чотирьох альтернативних варіантів постачання з різним поєднанням типу постачальника (виробник або посередник) та способу доставки (самовивіз або транспорт постачальника). Застосування методу дерева рішень дозволяє детально змоделювати логіку розвитку подій у разі реалізації різних ризиків і послідовно виконати процедури згортки та блокування для вибору найкращого рішення. Проведено порівняльний аналіз альтернатив на основі кількох класичних методів багатокритеріальної оптимізації, таких як мінімаксний критерій, метод середньозважених оцінок, узагальнений скалярний критерій, метод ідеальної точки та критерій добутків. Результати свідчать, що вибір оптимального рішення залежить від пріоритетів суб’єкта прийняття рішень та обраної моделі оцінювання. Розроблений підхід може бути адаптований до практичних умов функціонування підприємств різних галузей. Модель дозволяє формалізувати процес прийняття рішень, враховувати ризики та критерії одночасно, що DMSияє підвищенню ефективності закупівельної діяльності та зниженню витрат у логістичних процесах. Представлений інструментарій може бути основою для побудови інформаційно-аналітичних систем підтримки рішень у сфері постачання.

ІНКЛЮЗИВНА КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

В.М. Курянов — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню процесів формування інклюзивної корпоративної культури на підприємствах індустрії гостинності в умовах трансформації бізнес-середовища та воєнного стану в Україні. Доведено, що рівень інклюзивності готельних підприємств характеризується наявністю базової інфраструктури доступності, проте відзначається недостатньою системністю у підходах до формування інклюзивного середовища. Роблено чотирьох рівневу модель формування інклюзивної корпоративної культури, що включає стратегічний, організаційний, операційний та культурний рівні. Емпірично доведено, що рівень інклюзивності внутрішньої організаційної культури впливає на якість обслуговування різних категорій гостей, що відображається у показниках задоволеності на онлайн-платформах бронювання. Практична значущість результатів визначається можливістю їх безпосереднього застосування готельними підприємствами для підвищення конкурентоспроможності через формування інклюзивного середовища, що відповідає вимогам Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні та міжнародним стандартам індустрії гостинності.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІВЕНТІВ

Р.Р. Мазурець — 2025-12-30

У статті увагу зосереджено на актуальності застосування інформаційних технологій (ІТ) та штучного інтелекту (ШІ) у процесі організації різноманітних заходів. Проаналізовано сучасні цифрові інструменти, оцінено їхній вплив на етапи підготовки, реалізації та адміністрування подій, а також на розвиток взаємодії з відвідувачами. Вивчено проблеми, що виникають під час впровадження ШІ, зокрема: недостатня підготовленість персоналу, обмежене фінансування та слабка адаптованість технологій до потреб галузі. На основі аналізу міжнародного та українського досвіду описано, яким чином цифровізація сприяє вдосконаленню логістики, підвищенню зацікавленості аудиторії та поліпшенню рівня безпеки. Окрему увагу приділено потенціалу використання технологій AR/VR, блокчейну та систем IoT. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для формування плану цифровізації індустрії івентів і посилення конкурентних переваг українських івенторів.

МОДЕЛІ ТА МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ РЕГІОНУ

І.О. Седікова — 2025-12-30

У статті досліджено сучасні проблеми управління водними ресурсами в умовах посилення кліматичних змін, зростання антропогенного навантаження та воєнних загроз. Обґрунтовано перехід від фрагментарного до інтегрованого підходу управління водними ресурсами на регіональному рівні. Розкрито сутність інтегрованого управління водними ресурсами як системи узгодженого управління водними, земельними та пов’язаними з ними природними ресурсами на основі басейнового принципу, міжсекторальної взаємодії та екологічної відповідальності. Систематизовано та науково обґрунтовано комплекс взаємопов’язаних моделей інтегрованого управління. Визначено ключові механізми їх реалізації та обґрунтовано синергійний ефект від поєднання зазначених моделей у межах єдиної регіональної системи управління водними ресурсами.

КОМУНІКАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ РЕПУТАЦІЇ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ ЗА КРИЗОВИХ УМОВ

С.Ю. Боліла — 2025-12-30

У статті досліджено роль комунікаційних інструментів у формуванні позитивної репутації деокупованих територій (ДОТ) України як ключового чинника підвищення їхньої соціально-економічної та психологічної резилієнтності в умовах тривалої гібридної війни. Дослідження базується на контент-аналізі публікацій у медіа та соцмережах за період 2022–2025, експертних інтерв’ю, офіційних звітах та даних власних спостережень. Проаналізовано сучасні стратегії комунікації від стратегічного наративу до використання соціальних мереж, медіа-платформ та громадських ініціатив, які дозволяють переформатувати сприйняття територій, що зазнали окупації, з образу «жертви» на образ «суб’єкта відновлення». Зазначено, що системне застосування комунікаційних інструментів сприяє залученню інвестицій, поверненню вимушено переселених осіб, відновленню довіри до місцевої влади та зниженню ризику повторної окупації через зміцнення соціальної згуртованості. Запропоновано модель резилієнтності, яка поєднує моніторинг наративів, швидке реагування на дезінформацію та довгострокове формування позитивного бренду території.

ІНСТРУМЕНТИ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ЯК СКЛАДОВІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ КОМУНІКАЦІЙ РЕГІОНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

С.М. Демидюк — 2025-12-30

Розглянуто інструменти цифрового маркетингу як складові маркетингової політики комунікацій регіонального закладу вищої освіти в умовах воєнного стану. Досліджено основні інструменти маркетингових комунікацій, зокрема реклами (класичної друкованої та контекстної), зв’язків із громадськістю, засобів стимулювання збуту, а також прямих продажів. У статті обґрунтовується необхідність використання новітніх інструментів таргетованої реклами, персоналізації маркетингових звернень до потенційних абітурієнтів та впровадження ефективних аналітичних маркетингових інструментів. Визначено ключові проблеми використання на практиці класичних засобів маркетингових комунікацій у сфері вищої освіти та виявлено недостатнє використання інноваційних інструментів цифрового маркетингу. Отримані результати дослідження можуть бути використані при розробці програми профорієнтаційних заходів регіонального закладу вищої освіти.

СТАТИСТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Г.М. Рябенко — 2025-12-30

У статті досліджено статистичні та економічні інструменти щодо формування моделей розвитку підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища та посилення конкуренції. Обґрунтовано значення статистичного аналізу для виявлення закономірностей, оцінювання факторів впливу та побудови об’єктивних прогнозів. Розкрито можливості економічного моделювання у виборі стратегічних рішень, оптимізації ресурсів та оцінюванні ризиків. Запропоновано комплексний підхід, що поєднує статистичні методи, економетричні моделі, сценарний аналіз та оптимізаційні інструменти. Доведено, що інтеграція статистичного й економічного інструментарію підвищує ефективність управління та забезпечує наукове підґрунтя для стійкого розвитку підприємства.

КОУЧИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ ФАХІВЦІВ У ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ

Л.В. Вербівська — 2025-12-30

У статті досліджується визначення ролі коучингу як сучасного інструменту інтеграції фахівців в інноваційні бізнес-процеси, його відмежуванню від менторства та спонсорства, а також оцінці ефективності застосування коучингового підходу у корпоративному середовищі. Методологічною основою роботи є комплексний аналіз теоретичних положень коучингу, порівняння ролей коуча, структуризація функцій та узагальнення ключових коучингових моделей (GROW, OSCAR, AOR, WOOP, FUEL, Co-Active). Дослідження базується на систематизації наукових праць та узагальненні емпіричних даних щодо стану розвитку коучингової культури в українських і міжнародних організаціях. У статті підкреслено важливість зваженого вибору коучингових моделей, розвитку внутрішніх коучів, формування сприятливої організаційної культури та посилення управлінських компетенцій, що сприятиме ефективній інтеграції фахівців в інноваційні процеси.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРУ ЦИФРОВОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

В.М. Клименко — 2025-12-30

У сучасних умовах цифрової трансформації економіки стратегічне управління впровадженням інструментів штучного інтелекту у сферу цифрового підприємництва набуває критичного значення для забезпечення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку підприємств. Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування стратегії впровадження інструментів ШІ у цифровому підприємництві. Методологія дослідження базується на системному аналізі наукових праць, порівняльному аналізі підходів до визначення ключових понять та синтезі теоретичних концепцій. У результаті проведеного аналізу систематизовано підходи науковців до трактування понять «цифрове підприємництво» та «штучний інтелект» у контексті бізнес-процесів цифрових підприємств. Виявлено, що цифрове підприємництво еволюціонувало від простої цифровізації бізнес-процесів до створення інноваційних цифрових екосистем. Практична цінність статті полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для розробки стратегій впровадження інструментів ШІ у цифровому підприємництві та визначенні перспективних напрямків подальших досліджень.

КУЛІНАРНА ЕТНОЛОГІЯ ТА ГАСТРОНОМІЧНА СПАДЩИНА ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ В СЕКТОРІ HORECA

О.Д. Коваль — 2025-12-30

Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку нових механізмів соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах глобалізації та культурної уніфікації. Мета статті полягає в розробленні моделі трансформації кулінарної спадщини етнографічних груп Закарпаття в сталий економічний актив сектору HoReCa та інклюзивний туристичний продукт, що поєднує автентичність і соціальну користь. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує етнологію, економічну антропологію та туризмознавство. У результаті дослідження виявлено проблеми уніфікації меню, втрати носіїв знань, відсутності інклюзивності та слабкої інтеграції місцевих постачальників. Запропоновано AEI-модель як інструмент збалансування автентичності, економіки та соціальної рівності. Підсумовано, що інтеграція кулінарної етнології в HoReCa підвищує конкурентоспроможність регіонів.

ГОТЕЛЬНИЙ СЕКТОР ПОЛТАВИ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ

С.Е. Мороз — 2025-12-30

Готельний бізнес Полтави виконує важливу економічну і соціальну роль, підтримуючи попит на послуги розміщування та сприяючи туристичному розвитку міста. У статті проаналізовано туристичний потенціал м. Полтави, структуру готельного сектору та динаміку ринку з урахуванням статистичних показників і цифрових індикаторів поведінки споживачів. Структура пропозиції охоплює як класичні готелі, так і сегмент P2P-оренди, що формує конкурентне середовище та забезпечує гнучкість пропозиції. Акцентовано на викликах, пов’язаних із модернізацією, сервісними стандартами та конкуренцією з альтернативними засобами розміщування, а також окреслено можливості для посилення конкурентоспроможності через розвиток локально орієнтованих сервісів, цифровізацію й ефективну комунікацію з туристами. Узагальнення результатів створює базу для подальших управлінських рішень у сфері регіональної гостинності.

СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ГОТЕЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРЯМОЇ ДИСТРИБУЦІЇ ГОТЕЛЬНОГО ПРОДУКТУ

Т.Ю. Примак — 2026-03-25

У статті розглянуто вплив сучасних цифрових інструментів готельного маркетингу на підвищення частки прямих бронювань, що є ключовим стратегічним напрямом для підвищення прибутковості готельного бізнесу. Вивчено зміни поведінки споживачів у процесі пошуку та бронювання готельних послуг під впливом цифровізації, що зумовило зростання ролі онлайн-каналів дистрибуції та посередників, зокрема, Online Travel Agencies (OTA). Розкрито переваги впровадження автоматизованих маркетингових рішень, зокрема Google Performance Max for Travel Goals. Підкреслено необхідність комплексного підходу до управління комплексом маркетингу. Отримані результати дозволяють стверджувати, що ефективне поєднання цифрових інструментів здатне значно підвищити частку прямих бронювань, зміцнити ринкові позиції готелів та сприяти побудові довготривалих взаємин зі споживачами.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ Й АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІСНИХ ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Д.О. Харенко — 2025-12-30

У статті обґрунтовано доцільність застосування процесного підходу до моделювання сервісної діяльності готельного підприємства в умовах підвищення вимог до якості обслуговування. Запропоновано використання адаптованої сервісної карти (service blueprint) як методологічної основи проєктування системи управління якістю сервісу, що забезпечує узгодженість дій гостей, операцій обслуговування, управлінських процесів і підтримувальних функцій у межах керованої моделі. Для ідентифікації причин відхилень якості сервісу застосовано причинно-наслідковий аналіз, який дозволяє встановити зв’язок сервісних проблем з організаційними та технологічними чинниками. Обґрунтовано значення автоматизації для підвищення керованості й стабільності результатів обслуговування. Запропонований підхід може бути використаний у практиці управління готелями з метою вдосконалення системи управління якістю послуг.

ЛІДЕРСЬКІ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Л.О. Горшкова — 2025-12-30

Дослідження присвячене лідерським компетентностям керівників підприємств сфери гостинності в умовах трансформаційної економіки. Встановлено, що ключовими компетенціями сучасного лідера є стратегічне мислення, емоційний інтелект і командне лідерство, інноваційність і гнучкість, цифрова грамотність, клієнтоорієнтованість та сервісне лідерство. На основі аналізу світових та українських практик обґрунтовано комплексний підхід до розвитку лідерів за моделлю 70-20-10 з використанням менторства, ротації, цифрових LMS-платформ та формування культури горизонтального лідерства. Запропоновано шість взаємопов’язаних напрямів вдосконалення системи управління персоналом, багаторівневе оцінювання, індивідуальні плани розвитку, партисипативне управління, кадровий резерв нового покоління, стимулювання інноваційної ініціативи та розвиток психологічної безпеки. Впровадження цих заходів дозволяє створити самопідтримувальну систему виявлення, розвитку й утримання лідерів усіх рівнів і забезпечує стійку конкурентну перевагу українських підприємств гостинності в умовах постійних економічних і технологічних трансформацій.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ОСНОВА ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ

Л.А. Гуцал — 2025-12-30

У статті розкрито теоретичні засади використання культурної спадщини як основи для формування туристичних маршрутів в Україні. Визначено роль культурної спадщини у розвитку національної ідентичності, соціальної пам’яті та сталого туризму. Здійснено аналіз сучасного стану залучення історико-культурних об’єктів до туристичної діяльності, окреслено проблеми їх охорони, популяризації та цифрової доступності. Показано, що значна частина культурних ресурсів залишається поза межами туристичних потоків, що зумовлено браком фінансування, недостатньою інфраструктурою та слабкою інтеграцією цифрових технологій. Наголошено на необхідності міждисциплінарного підходу до формування сталих туристичних маршрутів, які забезпечують баланс між економічним розвитком, збереженням автентичності та соціальною відповідальністю. Проаналізовано перспективи впровадження європейських практик розвитку культурного туризму.

ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ СТАЛОГО ТУРИЗМУ НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ

О.А. Жадько — 2025-12-30

У статті досліджено інструменти розвитку сталого туризму на природоохоронних територіях, що відіграють важливу роль у забезпеченні збалансованого використання ресурсів та підвищенні екологічної стійкості природних комплексів. Визначено проблеми функціонування природоохоронних територій, а саме: надмірне рекреаційне навантаження, недостатнє фінансове забезпечення, фрагментарність управлінських рішень та низький рівень залучення громад до планування розвитку територій. Систематизовано інституційно-управлінські, економічні, моніторингові, маркетингові та соціальні інструменти, що формують комплексний механізм розвитку сталого туризму природоохоронних територій. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування для удосконалення політики сталого розвитку природоохоронних територій.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СВІТОВИХ ПРАКТИК ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ

С.С. Філіпчук — 2025-12-30

Стаття присвячена комплексному аналізу особливостей імплементації світових практик інноваційного розвитку індустрії гостинності України в умовах глибоких соціально-економічних трансформацій, спричинених глобальними викликами, воєнними подіями та посиленням євроінтеграційних процесів. Дослідження розкриває основні технологічні та екологічні інновації, характерні для провідних туристичних країн, зокрема розвиток цифрових сервісів, автоматизації операцій, використання штучного інтелекту для персоналізації пропозицій, впровадження «зелених» стандартів та стимулювання розвитку локальної гастрономії. Проведено порівняльний аналіз міжнародних підходів із можливостями їх адаптації в Україні, виявлено стимулюючі фактори та перешкоди, серед яких недостатня інноваційна культура, обмежений доступ до інвестицій, низький рівень цифрових компетенцій персоналу та потреба модернізації інфраструктури. Встановлено, що війна значно загострила наявні проблеми індустрії гостинності, сформувавши необхідність прискореного впровадження інновацій як основного інструменту стійкості, адаптивності та відновлення. Сформульовано рекомендації щодо розвитку людського капіталу, створення інноваційних кластерів, посилення партнерств та адаптації міжнародних моделей управління для вітчизняної індустрії гостинності.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС

І.В. Медведенко — 2025-12-30

У статті розглянуто стратегічні засади цифрової трансформації державного управління в Україні в контексті інтеграції до Європейського Союзу. Проаналізовано основні здобутки у сфері е-урядування за останні роки. Акцентовано на ролі е-урядування як інструменту модернізації публічного сектору, підвищення прозорості, підзвітності та ефективності надання послуг. Уточнено стратегічні напрями розвитку е-урядування в умовах євроінтеграції. Доведено, що ефективна реалізація зазначених напрямів сприятиме поступовій інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Зроблено висновок, що електронне урядування має стати системоутворювальним чинником соціально-економічного розвитку, що потребує міжсекторальної координації, довгострокового стратегічного планування та суспільного консенсусу щодо цифрової трансформації держави.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПРОСТЕЖУВАНОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

О.М. Олійник — 2025-12-30

У статті досліджено основні виклики автоматизації простежуваності у харчовій промисловості та її вплив на ефективність постачання, контроль якості і дотримання нормативних вимог. Визначено, що несинхронізовані інформаційні потоки, несумісність облікових систем і фінансово-організаційні труднощі стримують цифровізацію, а відсутність єдиної екосистеми створює інформаційні розриви між виробниками, постачальниками, дистриб’юторами та регуляторами. Використання наукових досліджень, кейс-стаді та аналізу цифрових інструментів дозволило поглибити розуміння інтеграції Blockchain, Smart-контрактів, IoT та ШІ-аналітики для формування єдиної системи управління даними. Запропонована концептуальна модель автоматизованої простежуваності охоплює моніторинг транспортування, автоматизовану сертифікацію, контроль логістики у реальному часі та державний нагляд на основі відкритих даних. Доведено, що Blockchain забезпечує незмінність інформації і прозорість ланцюгів постачання, Smart-контракти прискорюють перевірку відповідності, IoT-сенсори гарантують контроль умов зберігання та транспортування, а штучний інтелект дає змогу прогнозувати ризики і швидко виявляти відхилення. Взаємодія з державними цифровими платформами забезпечує автоматичну звітність і доступ регуляторів до ключових параметрів безпечності, а відкриті дані підсилюють громадський контроль та довіру споживачів. Встановлено, що нормативна база потребує оновлення та уніфікації стандартів обміну даними. Подолання бар’єрів потребує розвитку цифрових компетентностей, стимулів для впровадження цифрових рішень і посилення міжгалузевої інтеграції. Результати дослідження свідчать, що цифрова простежуваність направлена на покращення ефективності харчової галузі, мінімізує шахрайство та зміцнює безпечність продукції, а в довгостроковій перспективі сприяє регуляторній гармонізації й зростанню конкурентоспроможності. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на створенні національної системи простежуваності, здатної інтегрувати всі етапи постачання, централізовано перевіряти сертифікати та забезпечувати миттєвий обмін даними на основі Blockchain і штучного інтелекту.

СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ

О.І. Кретова — 2025-12-30

Стаття присвячена актуальній проблемі експорту Україною плодово-ягідної продукції на міжнародні ринки. Підкреслено про зростання попиту на даний вид товарів у зв’язку з тим, що вони не просто задовольняють потреби людей у їжі, а й виступають цінними джерелами корисних для людини нутрієнтів. Проведено дослідження географічної структури експорту та імпорту плодово-ягідної продукції в світовому масштабі за 2024 рік – визначено 20 лідерів-країн постачальників та покупців даного виду товару і порівняно їх позиції в 2014 році. Відзначено значне зростання обсягів як експорту так імпорту продукції і зауважено. Підкреслено, що Україна поки ще не може претендувати на лідерські місця в світовому експортному рейтингу плодово-ягідних товарів, але має можливості значно збільшити поставки даної продукції на міжнародні ринки тому що за останні роки спостерігається зростання експорту ягід в країни Євросоюзу. В висновках акцентується увага на те, що для розвитку експорту плодово-ягідної продукції Україні необхідно подолати ряд проблем в її вирощуванні та реалізації.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ДЕРЖАВ ЄС ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ БОРГОВОЇ КРИЗИ

С.О. Радзієвська — 2025-12-30

Офіційною датою завершення європейської боргової кризи вважається червень 2018 року. У статті проаналізовано деякі показники зовнішньої торгівлі країн ЄС протягом 2019-2023 років. З одного боку, експорт Кіпру збільшився на 67,26%; Словенії – на 57,25%; Польщі – на 45,41%; Болгарії – на 43,49%; Хорватії – на 43,02%. З другого боку, експорт Фінляндії зріс лише на 8,44%; Німеччини – на 15,6%; Франції – на 17,81%. У 2023 р. за обсягами позитивного сальдо Німеччина посіла перше місце серед держав-учасниць ЄС, у той час як Франція мала найбільший дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Чотири країни ЄС – Франція, Румунія, Греція, Фінляндія – мають постійний дефіцит у торгівлі товарами і послугами, у той час як вісім держав ЄС – Німеччина, Нідерланди, Польща, Люксембург, Чехія, Данія, Бельгія, Мальта – мають профіцит у торгівлі товарами та послугами протягом 2019-2024 років.