Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНЛАЙН-ЛЕКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-07-25T11:02:12+03:00

Стаття присвячена вивченню психологічних закономірностей організації онлайн лекцій для студентів економічних спеціальностей. Для цього було використано низку теоретичних, емпіричних та інтерпретаційних методів. Вибірку емпіричного дослідження склали 250 чоловік. В результаті було зроблено висновок, що використання переваг онлайн навчання студентів економічних спеціальностей за умови розуміння психологічних закономірностей дозволяє істотно покращити якість економічного навчання, вмотивованість, інформативність та практичну зорієнтованість економічної освіти, цифрові компетентності, підтримувати ментальне здоров’я, розширювати коло соціальних зав’язків при цьому зберігаючи умови приватності, безпеки та комфорту. Також було надано рекомендації щодо підвищення ефективності економічної онлайн освіти.

УПРАВЛІННЯ ПОКАЗНИКАМИ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПОРІВНЯННІ З ДЕРЖАВАМИ ЄС

2025-07-25T11:02:10+03:00

Метою статті є встановлення позицій України серед держав ЄС за показниками цифрового розвитку. Актуальність теми зумовлена необхідністю оцінки цифрового прогресу України у контексті інтеграції в ЄС. Методика дослідження включає використання сучасних методів статистичного аналізу та комп'ютерних технологій, зокрема статистичного програмного забезпечення. Результати дослідження показують, що Україна стабільно залишається в кластері країн з низькими характеристиками цифрового розвитку, але є певне покращення окремих показників. При цьому, спостерігається низка позитивних змін в політиці України щодо забезпечення свободи поширення в Інтернеті суспільно значимої інформації, а також захисту прав Інтернет-користувачів. Практична цінність статті полягає у визначенні напрямків для подальшого розвитку цифрової інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності України на міжнародній арені.

АНАЛІЗ ЗМІН ІНДЕКСУ СПОЖИВЧИХ ЦІН З ОГЛЯДУ НА ІНФЛЯЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

2025-07-25T11:02:09+03:00

У статті йдеться про рухомі зміни в індексах споживчих цін на основні види товарів, робіт та послуг. Дослідження виявляє, що значний внесок у зростання інфляції мали тимчасові чинники, зокрема наслідки неврожаїв. Однак, крім тимчасових факторів, спостерігалося посилення фундаментального цінового тиску. Це було зумовлено зростанням витрат бізнесу на сировину, матеріали, електроенергію, а також збільшенням оплати праці в умовах дефіциту кадрів. Перехід інфляції на двознаковий рівень мав негативний вплив на інфляційні очікування як населення, так і підприємницького середовища. Зазначені тенденції створюють виклики для монетарної політики, вимагаючи ретельного аналізу та своєчасних заходів. Зростання інфляційних очікувань може посилити інфляційну спіраль, якщо не буде ефективно стримуватися.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

2025-07-25T11:02:08+03:00

У статті досліджено корпоративне підприємництво як важливий фактор забезпечення інноваційного розвитку в умовах сучасної світової економіки. Проаналізовано передумови виникнення та еволюцію методологічних засад становлення та розвитку концепції корпоративного підприємництва, його роль у подоланні інерції великих компаній та стимулюванні інноваційної активності і формування інноваційної культури. Розглянуто різні моделі корпоративного підприємництва, такі як інтрапренерство, екзопренерство та партнерство. Окрему увагу приділено особливостям впровадження корпоративного підприємництва в аграрній сфері України. Наголошено на важливості формування інноваційної культури для успішного розвитку корпоративного підприємництва та забезпечення сталого економічного зростання.

ЦИФРОВА ЕКОСИСТЕМА УНІВЕРСИТЕНТІВ: МОДЕЛІ, ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

2025-07-25T11:02:06+03:00

У статті розглядається концепція цифрової екосистеми університету як цілісного інтегрованого середовища, що поєднує ІКТ, цифрові сервіси, користувачів та дані для підтримки освітньої, наукової й адміністративної діяльності. Проаналізовано сучасні підходи до побудови цифрових екосистем (системний, платформенний, онтологічний, екосистемний), моделі архітектур (мікросервісна, модульна, SOA, хмарна) та типи цифрового управління (централізоване, децентралізоване, гібридне). Окреслено технологічні, організаційні та безпекові аспекти формування цифрового середовища. Запропоновано гібридну модель реалізації на основі хмарної платформи Microsoft 365 Education з інтеграцією інших цифрових інструментів. Акцент зроблено на персоналізації, інтероперабельності, даноорієнтованому управлінні та стійкості до цифрових ризиків. Визначено чинники успіху реалізації та рекомендовано поетапний підхід на основі проєктного управління.

ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ОСНОВА ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

2025-07-25T11:02:05+03:00

Інновації виступають ключовим чинником забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, економічної стійкості та модернізації промислового сектору. В умовах глобалізації, технологічного прогресу та зростання вимог до ефективності виробництва, українські підприємства змушені шукати нові джерела розвитку, зокрема через впровадження інноваційних рішень. Проте фінансова складова залишається одним з основних бар’єрів на цьому шляху. Особливої ваги ця проблема набуває в умовах воєнного стану, дестабілізації економіки та порушення міжнародних ланцюгів постачання. Обмеженість власних коштів підприємств, низький рівень залучення іноземних інвестицій, а також нестабільність державної підтримки суттєво ускладнюють реалізацію інноваційних проєктів. Водночас формування ефективної системи фінансування інновацій здатне активізувати модернізаційні процеси, посилити інтеграцію у світові ринки, сприяти відновленню промислового потенціалу та переходу до економіки знань. Дослідження фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств є вкрай актуальним як для наукової спільноти, так і для практиків, оскільки дає змогу виявити проблеми, оцінити ефективність існуючих механізмів та запропонувати шляхи їх удосконалення з урахуванням сучасних викликів.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАКУПІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕРЕВ РІШЕНЬ

2025-07-25T11:02:04+03:00

У статті досліджується задача оптимізації процесу закупівель з урахуванням ризиків, що притаманні сучасному ринковому середовищу. Запропоновано підхід до прийняття рішень, заснований на використанні методу дерев рішень як інструменту аналізу альтернатив із урахуванням багатьох критеріїв та ймовірнісних сценаріїв. Актуальність дослідження обумовлена потребою підприємств мінімізувати ризики, пов’язані з порушеннями логістичних ланцюгів, затримками постачання, простроченнями платежів і надходженням неякісної продукції. У межах запропонованої моделі розглядаються п’ять основних приватних критеріїв: вартість закупівлі, витрати на доставку, втрати внаслідок затримки постачання, витрати через прострочення платежу та втрати, пов’язані з постачанням бракованої продукції. Для кожного критерію формалізовано ймовірнісні сценарії реалізації ризиків, що дозволяє оцінити очікувані витрати та порівняти можливі варіанти закупівлі. Аналіз проводиться для чотирьох альтернативних варіантів постачання з різним поєднанням типу постачальника (виробник або посередник) та способу доставки (самовивіз або транспорт постачальника). Застосування методу дерева рішень дозволяє детально змоделювати логіку розвитку подій у разі реалізації різних ризиків і послідовно виконати процедури згортки та блокування для вибору найкращого рішення. Проведено порівняльний аналіз альтернатив на основі кількох класичних методів багатокритеріальної оптимізації, таких як мінімаксний критерій, метод середньозважених оцінок, узагальнений скалярний критерій, метод ідеальної точки та критерій добутків. Результати свідчать, що вибір оптимального рішення залежить від пріоритетів суб’єкта прийняття рішень та обраної моделі оцінювання. Розроблений підхід може бути адаптований до практичних умов функціонування підприємств різних галузей. Модель дозволяє формалізувати процес прийняття рішень, враховувати ризики та критерії одночасно, що DMSияє підвищенню ефективності закупівельної діяльності та зниженню витрат у логістичних процесах. Представлений інструментарій може бути основою для побудови інформаційно-аналітичних систем підтримки рішень у сфері постачання.

УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯВОЄННОЮ ВІДБУДОВОЮ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

2025-07-25T11:02:03+03:00

Державно-приватне партнерство має стати дієвим рушієм розв’язання соціально-економічних завдань для післявоєнного відновлення України. Вивчення європейського досвіду партнерства держави та приватного сектору в реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни, на сьогодні є пріоритетним напрямком в умовах дефіцитності державних коштів. Післявоєнна відбудова України стає однією з головних національних задач у світлі руйнівних наслідків повномасштабної війни. Ефективна реконструкція зруйнованої інфраструктури, відновлення економіки та соціальних інститутів вимагають значних фінансових ресурсів та організаційних зусиль. Одним із перспективних інструментів для цього є державно-приватне партнерство (ДПП), яке дозволяє залучити приватний капітал та експертизу для вирішення ключових завдань відновлення, підвищити ефективність управління об’єктами різних юридичних форм власності, підвищити доступність адміністративних державних послуг для громади та підприємств; інтенсифікувати імплементацію проривних технологій та впровадження інновацій, ефективно здійснювати збалансовану бюджетну політику, оптимізувати витрати бюджету на забезпечення державних послуг та бюджетних установ. Європейський досвід показує, що державно-приватне партнерство може стати важливим механізмом у післявоєнній реконструкції, особливо в умовах обмеженості бюджетних ресурсів держави.

ЕВОЛЮЦІЯ СПОЖИВЧИХ ЦІННОСТЕЙ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ У КОНТЕКСТІ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-07-25T11:02:01+03:00

Активізація переходу до циркулярної економіки супроводжується необхідністю трансформації бізнес-моделей, у тому числі у сфері торгівлі, яка є одним із найбільш динамічних секторів споживчого ринку. Ключовим чинником такої трансформації виступає еволюція споживчих цінностей покупців, що дедалі частіше орієнтуються на сталість, етичність і відповідальність як визначальні орієнтири вибору. Мета дослідження полягає у дослідженні взаємозв’язку між еволюцією споживчих цінностей та трансформацією бізнес-моделей у сфері торгівлі в контексті циркулярної економіки. У статті використано метод теоретичного аналізу, порівняння, типологізації та поведінкової інтерпретації даних, що дало змогу встановити закономірності між ціннісними пріоритетами споживачів і успішністю циркулярних моделей. Запропоновано типологію моделей відповідно до ціннісних установок, охарактеризовано поведінкові профілі споживачів і розроблено аналітичну структуру відповідності між цими складниками. Запропоновано та сформульовано визначення поняття «Circular Fit», що демонструє ступень відповідності між споживчими цінностями покупця, його рівнем поведінкової готовності та бізнес-моделлю компанії. Запропоновано фреймворк стратегічної адаптації «4C» і шкалу градацій відповідності, що дозволяє бізнесу оцінювати реальну релевантність своїх моделей до ринкових очікувань споживачів. Наведено типологію цінностей і поведінкових реакцій, яка дозволяє сформулювати диференційовані стратегії взаємодії з аудиторією з урахуванням її мотиваційних і практичних бар’єрів. Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні концепції відповідності цінностей і бізнес-моделей як передумови ефективності циркулярної трансформації. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої типології та моделі Circular Fit як інструменту планування комунікацій і сервісів у сталих форматах торгівлі. Наукова новизна полягає у формалізації поведінкової моделі відповідності Circular Fit та її інструменталізації через градації рівнів адаптації. Подальші дослідження доцільно спрямувати на емпіричну верифікацію моделі у різних секторах торгівлі та культурних контекстах, що дозволить підвищити точність практичної адаптації моделей до споживчої поведінки.

УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ПРИНЦИПУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

2025-07-25T11:02:00+03:00

У статті проведено комплексне дослідження адміністративно-правових механізмів охорони земель як важливого інструменту забезпечення принципу сталого розвитку в Україні. Робота спрямована на виявлення структурних та функціональних недоліків чинного законодавства, що регулює порядок використання та охорони земельних ресурсів, а також на розробку рекомендацій щодо його модернізації з урахуванням сучасних викликів у сфері екологічної безпеки, цифровізації управлінських процесів та активізації участі громадськості. У дослідженні проаналізовано нормативно-правову базу, зокрема Земельний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та окремі закони щодо охорони навколишнього природного середовища і регулювання містобудівної діяльності. Запропонована модель адміністративно-правового механізму передбачає вдосконалення інституційної бази, модернізацію інформаційних систем, а також впровадження системи превентивних і стимулюючих заходів з боку державних органів. Розроблені рекомендації мають практичне значення для державних і місцевих органів влади, сприяють формуванню умов для сталого управління земельним фондом та допомагають у вирішенні актуальних екологічних проблем, зокрема у контексті воєнних викликів і змін кліматичних умов.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТРЕНДОВИХ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА ПРИКЛАДІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2025-07-25T11:01:59+03:00

У даному дослідженні здійснено комплексний аналіз методів прогнозування макроекономічних показників на прикладі валового внутрішнього продукту та валютного курсу України. Робота охоплює традиційні економетричні підходи, зокрема лінійну регресію, поліноміальну регресію та експоненційне згладжування. Всі розрахунки та моделювання було реалізовано у середовищі Python. Основною метою дослідження є визначення найбільш ефективного підходу для прогнозування динаміки макроекономічних показників на довгострокову перспективу до 2030 року. Аналіз розпочато з кореляційної матриці, яка визначила ключові взаємозв’язки між змінними. Лінійна регресія показала низьку точність, оскільки не враховує нелінійні зміни. Поліноміальна регресія та експоненційне згладжування виявилися більш гнучкими, проте обмеженими у довгострокових прогнозах. Окрім того, у роботі здійснено оцінку точності отриманих результатів.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСТВОЄННОГО ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

2025-07-25T11:01:58+03:00

Стаття присвячена комплексному аналізу процесів трансформації ринку праці України в умовах повоєнного перезавантаження, зумовленого масштабними соціально-економічними потрясіннями внаслідок збройної агресії. У роботі розглянуто структурні зміни, що відбулися в галузевій, регіональній та демографічній структурі зайнятості, а також визначено головні виклики, які постали перед системою праці в країні. Особливу увагу приділено проблемам внутрішньої та зовнішньої трудової міграції, порушенням професійно-кваліфікаційного балансу, скороченню трудового потенціалу, а також потребам інтеграції вразливих груп населення — ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю. Це дозволить не лише подолати наслідки війни, а й сформувати конкурентоспроможний, адаптивний і соціально орієнтований ринок праці як основу для сталого економічного зростання України в новій післявоєнній реальності.

ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-07-25T11:01:56+03:00

Стаття присвячена дослідженню сутності категорії «інноваційний потенціал» в умовах цифрової трансформації та науковому обґрунтуванню доцільності виокремлення такої його складової як цифровий потенціал. У ході дослідження встановлено, що незважаючи на значний науковий доробок у дослідженні сутності та компонентів інноваційного потенціалу, включаючи ресурсний, системний та функціональний підходи, цей напрям потребує подальшої адаптації до умов цифрової трансформації, зокрема в частині його структурних елементів. Виявлено відсутність єдиного універсального набору складових інноваційного потенціалу, що зумовлено різними факторами, включаючи специфіку діяльності підприємств, галузеві особливості та стратегічні пріоритети розвитку. Визначено, що всеохоплюючий характер цифровізації суттєво впливає на всі аспекти інноваційної діяльності та формування потенціалу підприємства. Обґрунтовано необхідність розширення традиційного трактування інноваційного потенціалу шляхом експліцитного включення до його складу цифрового потенціалу.

ТРАКТУВАННЯ ДЕФІНІЦІЇ «МАЛИЙ АГРОБІЗНЕС»: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-07-25T11:01:55+03:00

Оновлення трактувань категорій агробізнесу та його малих форм є надзвичайно важливим. В Україні, де сільське господарство відіграє провідну роль, питання чіткого визначення та класифікації суб’єктів агробізнесу набуває особливої актуальності. Існуюча на сьогоднішній день неоднозначність у трактуванні понять "агробізнес" та "малий агробізнес" на рівні законодавства та наукової літератури створює певні перешкоди для ефективного розуміння специфіки їх функціонування. Доведено роль малого агробізнесу у забезпеченні стабільного рівня продовольчої безпеки країни, формуванні значного експортного потенціалу держави та сталого сільського розвитку. З’ясовано наявність розбіжностей у чинних визначеннях та критеріях віднесення суб’єктів господарювання до категорії малого підприємництва на законодавчому рівні. Обґрунтовано доцільність розробки чіткої та науково виваженої типізації суб'єктів малого агробізнесу з використанням такого ключового галузево-специфічного критерію, як площа земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у їх користуванні.

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ЗАСАДАХ ВИБОРУ АДЕКВАТНОГО ВЕКТОРУ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

2025-07-25T11:01:54+03:00

Дослідження присвячено економічним аспектам обґрунтування технології виробництва хлібобулочної продукції на засадах вибору адекватного вектору стратегії інноваційного розвитку із правильно окресленими управлінськими завданнями її реалізації. Ключовими ідеями дослідження стали: здійснення діагностики факторів впливу на реалізацію стратегії інноваційного розвитку продовольчого підприємства; удосконалення реалізації стратегії інноваційного розвитку на засадах доцільності впровадження нових продуктів в його асортиментній політиці. Представлено матрицю привабливості реалізації стратегії інноваційного розвитку. Побудовано графік, який ілюструє характер зв’язків між рангами випуску і рентабельності структури асортименту. Розроблено матрицю «Специфікацій продукції з розгортанням функції якості» та на її основі побудована карта позиціонування до специфікації та після.

АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ БІЗНЕС-ПРАКТИК В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ ЗАГРОЗИ

2025-07-25T11:01:52+03:00

У сучасному світі, сповненому криз і збройних конфліктів, бізнес стикається з викликами не лише економічної стійкості, а й соціальної відповідальності. Суспільство очікує, що компанії активно беруть участь у вирішенні гуманітарних, етичних та соціальних питань, навіть у надзвичайних обставинах. Традиційні підходи до корпоративної соціальної відповідальності (CSR), розроблені для мирного часу, часто виявляються недостатніми в умовах війни. Підприємства стикаються з обмеженими ресурсами, порушеними ланцюгами постачання, втратою ринків та масовим відтоком персоналу, що змушує їх шукати нових способів адаптації соціальних практик. У статті досліджуються особливості реалізації CSR у надзвичайних умовах тривалого збройного конфлікту, аналізується вплив військово-політичної напруженості на бізнес-середовище та визначаються механізми збереження етичних і соціальних стандартів під час забезпечення функціонування компаній. Розглянуто основні моделі CSR, проаналізовано ключові групи стейкхолдерів, зацікавлених у реалізації соціальних ініціатив, а також проблеми розвитку CSR в Україні. Зокрема, серед бар’єрів — економічні обмеження, правова невизначеність, недостатній рівень освіченості в бізнес-середовищі та низький рівень довіри суспільства до ініціатив бізнесу. Особлива увага приділяється прикладам українських компаній, які активно підтримують Збройні Сили України, внутрішньо переміщені особи та постраждалі громади. Наведено приклади соціальних програм, які реалізують такі підприємства, зокрема: благодійна допомога, надання житла, медичне забезпечення, підтримка ветеранів та їхньої соціальної адаптації. Важливим напрямом стало створення соціальних ініціатив, які поєднують економічний потенціал із соціальною місією, наприклад, проект «Ветерано Груп» чи впровадження «зелених» технологій у рамках відновлення економіки. Висвітлено роль CSR у процесі відновлення України, зокрема в інвестиціях у зелені технології, підтримці освітніх ініціатив, соціально незахищених груп населення та взаємодії з міжнародними партнерами. У контексті постконфліктного розвитку корпоративна соціальна відповідальність має стати частиною стратегічного планування держави та бізнесу, оскільки саме вона може послужити каталізатором довіри, соціальної справедливості та економічного зростання. Корпоративна соціальна відповідальність має стати стратегічним пріоритетом для українського бізнесу, формуючи основу довгострокової стійкості, довіри та суспільного розвитку. Реалізація принципів CSR у складних умовах не лише підвищує репутацію компаній, але й сприяє зміцненню громадянського суспільства, зміцненню демократичних цінностей та формуванню культури відповідального підприємництва в Україні.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2025-07-25T11:01:51+03:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти трансформації податкової системи України в умовах цифровізації. Обґрунтовано, що цифровізація є не лише технологічним процесом, а глибинною зміною фіскального середовища. Проведено критичний аналіз чинної податкової моделі, окреслено ключові цифрові інструменти (е-аудит, e-VAT, СМКОР, Електронний кабінет платника) та їх проблеми. Визначено ризики цифрової трансформації та напрями адаптації податкового законодавства. Сформульовано бачення інтегративної цифрової системи та концепцію фіскального партнерства між державою і платником. Особливу увагу приділено модернізації податкових інституцій як ключовій умові успішної цифрової трансформації. Наголошено на необхідності підвищення прозорості, довіри та цифрової інклюзивності як передумов ефективної фіскальної політики.

ОБЛІК І АУДИТ ВИТРАТ НА ВІДНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ, ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2025-07-25T11:01:49+03:00

З огляду на масштаби руйнувань економіки, зростає потреба у впровадженні ефективних механізмів обліку втрат і аудиту витрат, пов’язаних із відбудовою підприємств в умовах післявоєнної економіки України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення прозорості облікової інформації для всіх учасників процесу реконструкції. Метою є ідентифікація основних проблем методологічного й організаційного характеру в системі обліку та аудиту витрат, понесених у процесі відновлення виробничих потужностей, а також пошук шляхів їх вирішення з урахуванням міжнародної практики. Встановлено, що чинні облікові моделі потребують адаптації до умов післякризового середовища. Обґрунтовано доцільність застосування підходів МСФЗ до знецінених активів та визначено напрями удосконалення інформаційної бази обліку й контролю, що підвищують ефективність управлінських рішень у посткризовий період.

СИСТЕМА НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОБЛІК, ОПОДАТКУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2025-07-25T11:00:57+03:00

Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні відіграє важливу роль у створенні додаткових джерел доходу для громадян на пенсії. Однак, попри потенційні переваги, розвиток приватних пенсійних фондів у країні відбувається повільно та стикається з численними викликами. У цьому дослідженні аналізується сучасний стан недержавних пенсійних фондів, їх законодавче регулювання, механізми функціонування та фінансова стійкість. Визначено ключові проблеми, серед яких низька довіра населення, недостатній рівень інвестування, регуляторні обмеження та відсутність ефективних державних стимулів для участі. Виявлено структурні слабкі місця системи, зокрема обмеженість інвестиційних інструментів, низьку дохідність пенсійних активів та нерозвиненість вторинного фінансового ринку, що ускладнює диверсифікацію фондів та підвищення їхньої прибутковості. Крім того, у дослідженні розглядається роль фінансової грамотності та обізнаності населення у формуванні ставлення до добровільних пенсійних внесків. Порівняльний аналіз пенсійних систем європейських країн показує, що вищий рівень залученості та інвестиційної безпеки сприяє стабільності та привабливості приватних пенсійних схем. Також досліджено вплив макроекономічних факторів, таких як інфляція та коливання валютного курсу, на стійкість недержавних пенсійних фондів в Україні. Ці зовнішні ризики суттєво впливають на довгострокову життєздатність пенсійних заощаджень, що вимагає впровадження захисних заходів як на законодавчому, так і на інституційному рівнях. У дослідженні запропоновано комплекс стратегічних заходів для підвищення ефективності та надійності системи недержавного пенсійного забезпечення. Зокрема, йдеться про вдосконалення правової бази з метою підвищення прозорості та підзвітності, розширення інвестиційних можливостей шляхом диверсифікації фінансових інструментів, а також зміцнення довіри громадськості через освітні кампанії та податкові стимули. Додатково наголошено на ролі цифровізації в оптимізації діяльності пенсійних фондів, оскільки інтеграція сучасних фінансових технологій може покращити управління фондами, зменшити адміністративні витрати та підвищити якість обслуговування користувачів. Особливу увагу приділено потенційним перевагам міжнародного співробітництва у сфері управління пенсійними фондами та адаптації найкращих світових практик. Отримані результати підкреслюють необхідність комплексних реформ, спрямованих на забезпечення довгострокової стійкості, підвищення рівня участі у пенсійних фондах та зміцнення загальної фінансової безпеки пенсіонерів. Вирішення цих проблем сприятиме не лише стабільності пенсійної системи України, а й загальному розвитку національного фінансового сектору, стимулюючи економічне зростання та інвестиційні можливості.

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ В УКРАЇНІ: ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

2025-07-25T11:00:55+03:00

У статті здійснено комплексне дослідження фінансового лізингу як важливого інструменту інвестування в економіку України. Розкрито його сутність, форми та нормативно-правову базу, що регулює лізингові операції. Окреслено переваги використання фінансового лізингу для підприємств, а також виявлено існуючі бар’єри, що стримують розвиток цього сегмента. Надано рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання, з урахуванням міжнародного досвіду. Стаття зосереджена на необхідності створення сприятливого середовища для активізації лізингової діяльності як інструменту фінансування та оновлення основних фондів. Особливу увагу приділено ролі державної підтримки та співпраці з фінансовими установами у стимулюванні лізингових механізмів.

РОЗВИТОК ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-07-25T11:00:53+03:00

У статті досліджено трансформацію фіскальної політики України під впливом цифрової економіки. Акцентовано на викликах, що виникають внаслідок поширення електронної комерції, цифрових платформ, криптовалют і фінансових технологій. Розглянуто стан цифрового податкового адміністрування, проблеми законодавчого врегулювання нових форм економічної активності та нерівного доступу до цифрових сервісів. Проаналізовано перспективи впровадження інноваційних технологій — Big Data, блокчейн і штучного інтелекту — у податкову сферу. Обґрунтовано необхідність модернізації фіскальної системи через адаптацію нормативної бази, розвиток цифрової інфраструктури й підвищення цифрової компетентності податкових органів. Зроблено висновок про стратегічну важливість цифрової трансформації фіскальної політики як чинника прозорості, довіри до влади та фінансової стабільності держави.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ БАНКУ: ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНКА ДОСТАТНОСТІ

2025-07-25T11:00:52+03:00

У статті розглянуто особливості формування власного капіталу банку. Акцентовно увагу на оцінці достатності власного капіталу банку з урахуванням Базельських рекомендацій. Розглянуто загальні аспекти формування власного капіталу АТ «Правекс банк», що стало базовою основою для оцінки рівня його достатності. Проаналізовано структурну будову власного капіталу банку в розрізі елементів (статутного, резервного капіталу, емісійних різниць, прибутку). Здійснено оцінку змін динаміки складових власного капіталу банку. Розглянуто динаміку регулятивного капіталу банку та активів, зважених за ризиком, що є основною оцінки достатності власного банківського капіталу. Підкреслено необхідність проведення у відповідність до стандартів вимог Базеля III стурктури власного капіталу банків. Відзначено, що якісне впровадження міжнародних норм банківського регулювання сприяє вчасному виявленню надмірних ризиків, дефіциту капіталу або недоліків управління для вітчизяних банків.

РЕПУТАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ВІЙСЬКОВИХ ВИКЛИКІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-07-25T11:00:50+03:00

У статті досліджено трансформацію репутаційного менеджменту в умовах глибоких суспільно-політичних, економічних та безпекових змін, спричинених війною в Україні. Розглянуто сучасні підходи до управління репутацією організацій у кризових умовах та виокремлено ключові чинники, що впливають на репутаційний капітал у період військових загроз. Обґрунтовано актуальність формування корпоративної репутації як чинника стратегічної стійкості бізнесу, органів влади та громадських інституцій. Запропоновано інструменти адаптивного репутаційного менеджменту, що базуються на принципах відкритості, прозорості, етичності та довіри. Проведено аналіз викликів до управління репутацією та визначено напрями подальшого розвитку систем репутаційного менеджменту в Україні в умовах повоєнного відновлення.

УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНІСТЮ МІКРОКОМАНД В УМОВАХ ВИСОКОЇ ДИНАМІКИ IT-ПРОЄКТІВ

2025-07-25T11:00:49+03:00

У статті досліджено теоретичні засади та прикладні механізми управління адаптивністю мікрокоманд в умовах високої динаміки ІТ-проєктів. У статті також обґрунтовано можливість застосування запропонованих рішень у процесах післявоєнного відновлення ІТ-сектору України. Продемонстровано, що мікрокоманди – автономні управлінські одиниці з високим потенціалом до саморегуляції, навчання і гнучкого реагування. Адаптивність розкрито як результат взаємодії інституційних, процедурних, поведінкових і технологічних чинників. Систематизовано типи динаміки ІТ-середовища та відповідні моделі адаптації мікрокоманд. Проаналізовано бар’єри адаптивності за рівнями їх прояву та наслідками. Запропоновано практичні інструменти управлінських інтервенцій і роль Adaptivity Facilitator як нової управлінської функції в ІТ-командах.

НОВІТНІ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ: ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

2025-07-25T11:00:47+03:00

Цифрова трансформація економіки, виклики сьогодення: пандемія, війська агресія, кардинально змінюють підходи до управління персоналом. Бізнес-компанії вимушені адаптуватися до нових умов, таких як дистанційна робота, автоматизація процесів управління персоналом, впровадження інноваційних технологій. Суть трансформації економіки полягає в інтеграції цифрових технологій у сфери економічного життя, що змінює способи виробництва, обміну, споживання товарів, послуг, характер управлінських процесів. Сучасні практики управління людськими ресурсами еволюціонують у напрямку активного впровадження та постійного удосконалення цифрових інструментів. Традиційні підходи до HR поступово поступаються місцем новітнім, більш гнучким, аналітичним і людиноцентричним практикам. Управління людськими ресурсами в таких умовах вимагає не просто оновлення інструментів, а переосмислення ролі людського ресурсу як стратегічного активу бізнесу. Висвітлення нових аспектів взаємозв'язку між технологічними інноваціями та людськими ресурсами, розробка заходів адаптації до викликів цифрової епохи потребують систематизації, ретельного аналізу та удосконалення. Метою статті є дослідження та аналіз тенденцій в адаптації практик управління людськими ресурсами до особливостей цифрової епохи. У статті систематизовано сучасні напрямки розвитку системи управління людськими ресурсами. Висвітлено основні групи ризиків, що є наслідком цифрової трансформації економіки та впровадженням новітніх практик та інструментів управління ресурсами. Приведено приклад адаптації цифрових інструментів HR-практик до цілей та специфіки глобальної та вітчизняної компаній. Виконано порівняння традиційних та цифрових HR-практик, що наочно демонструє безперервність процесу адаптації функцій системи управління до умов цифрової економіки. Усвідомлення ризиків та розробка ефективних стратегій є ключовими для успішної цифрової трансформації системи управління людськими ресурсами. Це включає в себе ретельний вибір технологій, забезпечення кібербезпеки, навчання персоналу, розробку чітких процесів та постійний моніторинг ефективності впроваджених рішень.

ПІДХІД ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

2025-07-25T11:00:46+03:00

У сучасних умовах стрімких змін зовнішнього середовища стратегічне управління персоналом стає ключовим для адаптації та конкурентоспроможності підприємств. Акцент зміщується на нематеріальні активи, особливо інтелектуальний та соціальний капітал, носіями яких є персонал. Стратегічне управління персоналом – це довгостроковий підхід, інтегрований із загальною стратегією розвитку компанії, враховує вплив зовнішніх/внутрішніх факторів та ринку праці. Він вимагає якісних змін у кадровій роботі: стратегічне планування, організація та контроль персоналу замінюють традиційні методи. Основними завданнями є формування та розвиток людського потенціалу, маркетинг талантів, вдосконалення відбору, оцінки, навчання, трудових відносин та інформаційного забезпечення. Стратегічне управління персоналом спрямоване на узгодження цілей компанії з можливостями та інтересами співробітників, підвищення їх мотивації, розкриття творчого потенціалу та забезпечення конкурентних переваг через ефективне використання людських ресурсів.

СТОРІТЕЛІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

2025-07-25T11:00:45+03:00

У статті досліджується сторітелінг як ефективний інструмент маркетингових комунікацій. Автор детально аналізує його роль у створенні емоційного зв’язку між брендом і споживачем, формуванні довіри, підвищенні впізнаваності бренду та залученні цільової аудиторії. Розглядається вплив добре побудованих історій на запам’ятовуваність інформації, емоційне сприйняття контенту та стимулювання купівельної поведінки. Особлива увага приділяється механізмам роботи сторітелінгу, зокрема використанню емоційних тригерів, метафор, образів і персонажів, які допомагають аудиторії асоціювати себе з брендом. Автор ставить за мету дослідити сторітелінг як ефективний інструмент маркетингових комунікацій, аналізує, як добре побудовані історії допомагають брендам встановлювати емоційний зв’язок зі споживачами, підвищувати впізнаваність, формувати довіру та стимулювати купівельну поведінку. Також розглядаються ключові механізми сторітелінгу, принципи його ефективності. Наведено та проаналізовано реальні приклади успішного використання сторітелінгу у маркетингових кампаніях. Також у статті розглядаються ключові принципи ефективного сторітелінгу, серед яких: автентичність, емоційна привабливість, структура історії та релевантність до цільової аудиторії. Зроблено висновок, що якісно створена історія є потужним засобом впливу на споживачів, що значно підвищує ефективність маркетингових комунікацій і сприяє формуванню лояльності та довіри до бренду. Наведено ключові рекомендації щодо впровадження сторітелінгу в маркетингову стратегію. Перш за все, важливо чітко визначити свою аудиторію та зрозуміти, які саме історії зможуть її зачепити. Історії мають бути автентичними та правдивими, адже сучасні споживачі легко розпізнають фальш і нещирість. Крім того, розповіді повинні відображати цінності бренду – тільки тоді вони зможуть викликати довіру й справжній інтерес.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ТОВАРНОЇ СТРАТЕГІЇ

2025-07-25T11:00:40+03:00

Розглянуто концепцію сталого розвитку та її роль у формуванні маркетингової товарної стратегії підприємств. Досліджено взаємозв’язок між економічними, екологічними та соціальними аспектами сталого розвитку та їх вплив на товарну політику підприємств. Обґрунтовано доцільність застосування адаптивної моделі формування маркетингової товарної стратегії з урахуванням принципів сталого розвитку. Запропоновано методику оцінки ефективності інтеграції сталого розвитку у маркетингову товарну стратегію, що дозволяє оцінювати вплив стійких бізнес-практик на економічні показники та репутацію підприємства. Обґрунтовано значущість сталого розвитку як ключового елемента сучасної маркетингової стратегії. Проаналізовано його вплив на конкурентоспроможність підприємств, зменшення ризиків та формування довгострокової ринкової стійкості. Інтеграція сталого розвитку у товарну стратегію є важливим інструментом для підвищення ефективності та соціальної відповідальності бізнесу.

BIG DATA ЯК РУШІЙНА СИЛА СТРАТЕГІЙ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ

2025-07-25T11:00:39+03:00

Стаття присвячена комплексному дослідженню ролі Big Data як рушійної сили формування стратегій цифрового маркетингу в умовах цифрової трансформації економіки та зростаючої складності споживчої поведінки. Автори обґрунтовують, що великі дані стають не просто джерелом інформації для маркетингових рішень, а формують основу нової парадигми маркетингу, в якій управління клієнтським досвідом, персоналізація комунікацій, точне таргетування та прогнозування поведінки споживачів здійснюються на основі інтелектуального аналізу даних у реальному часі. У межах дослідження проаналізовано зміни в логіці маркетингової діяльності під впливом Big Data, зокрема перехід від реактивного до проактивного управління, розвиток стратегій персоналізованого контенту, формування клієнтоцентричних бізнес-моделей, використання аналітичних і предиктивних моделей для оптимізації маркетингових бюджетів. Визначено, що Big Data дозволяє підприємствам ідентифікувати приховані закономірності у споживчій поведінці, здійснювати сегментацію за психологічними, поведінковими та контекстуальними критеріями, будувати маршрути клієнтського шляху (customer journey maps) та застосовувати адаптивне ціноутворення.

ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В МАРКЕТИНГУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ ІНТЕГРАЦІЇ

2025-07-25T11:00:37+03:00

У представленому науковому дослідженні розглядаються організаційні та економічні детермінанти інтеграції цифрових технологій у маркетингові стратегії підприємств аграрного сектору. Актуальність теми зумовлена зростаючою потребою адаптації маркетингової діяльності агробізнесу до реалій глобалізації, цифрової трансформації та загострення конкуренції на міжнародних агропродовольчих ринках. У цьому контексті цифрові інструменти розглядаються як стратегічний ресурс, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності та забезпеченню сталого розвитку. У статті ідентифіковано та систематизовано найбільш перспективні цифрові технології, які мають значний потенціал щодо оптимізації маркетингових процесів в аграрних підприємствах. До таких технологій належать аналітика великих даних (Big Data), Інтернет речей (IoT), мобільні додатки, блокчейн-технології та системи управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM). Кожен із зазначених інструментів проаналізовано з точки зору його функціональних можливостей у сфері покращення комунікації зі споживачами, автоматизації маркетингових операцій і підвищення точності стратегічного планування в агромаркетингу. На основі емпіричного аналізу дослідження виявляє економічні переваги цифровізації маркетингу для аграрного бізнесу. Ці переваги проявляються у зниженні витрат на просування, підвищенні ефективності рекламних кампаній і більш ефективному управлінні взаємодією з клієнтами. У роботі наголошується на важливості урахування галузевих особливостей при розробці та впровадженні цифрових маркетингових стратегій. Зокрема, акцент зроблено на сезонному характері аграрного виробництва, чутливості до агрокліматичних умов і труднощах зі стандартизацією продукції як ключових чинниках, що впливають на успішність маркетингових зусиль у цьому секторі. У результаті дослідження запропоновано науково обґрунтовані підходи до адаптації цифрових маркетингових стратегій відповідно до специфічних потреб і обмежень аграрної галузі. Запропоновані підходи мають на меті підвищення ефективності маркетингу, зміцнення стійкості підприємств до зовнішніх викликів та забезпечення довгострокових конкурентних переваг. Отримані результати роблять внесок у ширший науковий дискурс щодо цифрової трансформації та підкреслюють необхідність комплексного, системного підходу до інтеграції цифрових інновацій у маркетингову діяльність агробізнесу в умовах становлення цифрової економіки.

НІШЕВІ КУЛЬТУРИ ЯК ЧИННИК ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДОХОДІВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ: ФОКУС НА ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

2025-07-25T11:00:36+03:00

Останніми роками в Україні зростає інтерес до нішевих сільськогосподарських культур як перспективного напрямку диверсифікації аграрного бізнесу. В умовах воєнних викликів, нестабільності ринків та обмеженого експорту, особливу увагу привертають лікарські рослини, які мають високу додану вартість, експортний потенціал і широке застосування в фармацевтичній, косметичній та харчовій галузях. Вирощування таких культур дозволяє аграріям не лише знизити залежність від традиційних ринків, а й підвищити економічну стійкість господарств завдяки більш гнучкій моделі доходів. Мета дослідження - обґрунтувати економічну доцільність розвитку нішевого рослинництва в аграрному секторі як ефективного інструменту диверсифікації доходів сільськогосподарських підприємств, а також проаналізувати потенціал вирощування лікарських рослин у контексті підвищення конкурентоспроможності агробізнесу в умовах ринкових коливань та змін клімату. У статті розглянуто роль нішевих культур як інструменту диверсифікації доходів аграрного бізнесу в умовах сучасних економічних та кліматичних викликів. Основна увага зосереджена на обґрунтуванні економічної доцільності розвитку нішевого рослинництва, зокрема вирощування лікарських рослин, як одного з перспективних напрямів підвищення стійкості та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано ринкові тенденції, потенціал внутрішнього і зовнішнього попиту на лікарську сировину, а також фактори, що впливають на ефективність її виробництва. Визначено ключові переваги впровадження нішевих культур у структуру аграрного виробництва, зокрема у контексті адаптації до змін клімату та зменшення ризиків, пов’язаних із традиційним землеробством. Зроблено висновки щодо доцільності стратегічного переорієнтування частини аграрного бізнесу на культивування лікарських рослин як сегменту з високою доданою вартістю. Проаналізовані приклади виробництва окремих культур засвідчили, що навіть на відносно невеликих площах можливо досягти високої рентабельності за умови дотримання технологій вирощування, переробки та реалізації.

ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА ЯК БАЗОВА ДЕТЕРМІНАНТА ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГАЛУЗЕВИХ РИНКІВ

2025-07-25T11:00:35+03:00

Стаття присвячена формуванню нових наукових рішень щодо дослідження впливу логістичних систем на формування прибутку підприємств в умовах постіндустріальної трансформації, як суб’єктів підприємницької діяльності, так і галузевих ринків. Проведена компаративна оцінка логістичних систем підприємств за індустріальної та постіндустріальної моделей розвитку. Сформоване нове визначення терміну «логістична система підприємства», що враховує перехід підприємства та галузевих ринків на постіндустріальну модель розвитку. Визначено ключові складові логістичних систем підприємств з врахуванням постіндустріальної трансформації галузевих ринків. Досліджено багатоаспектний зв'язок логістичної системи з прибутком підприємств в умовах постіндустріальної трансформації, як суб’єктів підприємницької діяльності, так і галузевих ринків.

БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: БАЗОВІ ПІДХОДИ ТА НОВІ ВИКЛИКИ

2025-07-25T11:00:33+03:00

У статті розкрито тему безбар’єрності, яка стає дедалі актуальною і охоплює все ширші аспекти суспільного життя. Визначено сутність понять “бар’єри”, “маломобільні групи населення” та “безбар’єрність”. Підкреслено, що що кожна людина на певному етапі життя може стикатися з фізичними, інформаційними, психологічними, економічними та іншими видами бар’єрів. Зазначено, що усунення фізичних і ментальних бар’єрів розширює можливості сучасної людини. Узагальнено напрацювання зарубіжних та українських авторів щодо впровадження принципів безбар’єрності в суспільстві та індустрії гостинності. Визначено, хто саме з українських дослідників, активістів та громадських діячів приділяє особливу увагу розробці універсальних рішень для підвищення доступності послуг у всіх аспектах індустрії гостинності. Досліджено рівень доступності послуг у закладах гостинності м. Кропивницький (Україна). Результати показали, що керівництво та персонал не завжди враховують потреби всіх категорій гостей, що обмежує доступ до послуг для маломобільних груп населення, а також приділяють недостатньо уваги створенню середовища, у якому буде комфортно всім. Простори закладів гостинності недостатньо адаптовані до сучасних вимог інклюзії, бракує спеціального навчання персоналу. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження безбар’єрних рішень у сфері HoReCa: організація тренінгів, створення освітніх відеоматеріалів, участь у круглих столах та формування «банку нестандартних ситуацій» для оперативного вирішення питань доступності. Рекомендовано перелік освітніх курсів для пізнання теми безбар’єрності персоналом. Розглянуто критерії універсального дизайну веб-сайтів підприємств HoReCa, що забезпечують зручний доступ до інформації для всіх категорій користувачів. Наголошено, що адаптація закладів гостинності до стандартів безбар’єрності та доступності дозволить гармонізувати інтереси бізнесу й суспільства, підвищить їх репутацію та конкурентоспроможність.

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2025-07-25T11:00:32+03:00

У статті висвітлюється комплексне дослідження економічних аспектів розвитку готельно-ресторанної індустрії України в умовах посткризової трансформації, зумовленої насамперед повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації, а також наслідками пандемії COVID-19 та глобальної економічної турбулентності. Обґрунтовується актуальність теми з огляду на стратегічне значення галузі HoReCa для національної економіки, зокрема у контексті підтримки внутрішнього попиту, забезпечення зайнятості, активізації туристичної діяльності та розвитку малого і середнього бізнесу. У роботі окреслено цільове завдання – виявлення ключових економічних чинників, які впливають на функціонування підприємств готельно-ресторанного сектору, аналіз регіональних диспропорцій у темпах відновлення бізнес-активності, а також визначення стратегічних напрямів адаптації галузі до умов тривалої кризи. У статті наведено фактичні дані щодо обсягів виручки, середнього чеку та кількості функціонуючих закладів у 2021–2024 роках.

КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА ЯК ДРАЙВЕР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ГЛОБАЛЬНОМУ МАСШТАБІ

2025-07-25T11:00:30+03:00

Метою статті є дослідити значення креативної економіки як ключового чинника, що стимулює інноваційний розвиток туристичних підприємств в умовах сучасних глобалізаційних та цифрових трансформацій. Основне завдання полягає в аналізі міжнародного досвіду впровадження креативних підходів у туризм, оцінці їх впливу на бізнес-моделі підприємств, а також в адаптації таких рішень до українських реалій, зокрема на рівні окремих регіонів, як-от Черкащина. Актуальність роботи зумовлена потребою у посиленні міжнародної присутності українських туристичних компаній. Сучасні мандрівники дедалі більше орієнтуються на туристичні продукти, що поєднують елементи культури, технологій і персоналізації. Особливу увагу також приділено цифровим змінам, які докорінно трансформують взаємодію між туристичними компаніями та клієнтами, а також ролі креативних індустрій у формуванні туристичних продуктів з високою доданою цінністю.

ЗМЕНШЕННЯ ВУГЛЕЦЕВОГО СЛІДУ У СТАЛОМУ ТУРИЗМІ ЯК СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-07-25T11:00:29+03:00

Туризм є одним із найдинамічніших секторів економіки, який водночас спричиняє суттєве екологічне навантаження. Зростання обсягів туристичних перевезень, особливо авіаційних, значно посилює викиди парникових газів. Це створює нові виклики для реалізації принципів сталого розвитку. У зв’язку з цим зменшення вуглецевого сліду в туризмі розглядається як ключове завдання екологічної економіки та інструмент кліматичної адаптації. Метою статті є обґрунтування економічної доцільності впровадження механізмів зменшення вуглецевого сліду в туристичному секторі як ключового напряму екологічної економіки, а також аналіз можливостей адаптації туристичної індустрії до кліматичних змін шляхом розвитку сталого транспорту, екологічної логістики та низьковуглецевих технологій. У статті досліджено економічні та екологічні аспекти зменшення вуглецевого сліду туристичного сектору в контексті переходу до екологічної економіки. Особлива увага приділяється транспортній складовій як основному джерелу парникових викидів. Проаналізовано чинники, що сприяють зростанню екологічного навантаження, зокрема масові авіаперельоти. Запропоновано систематизований перелік механізмів декарбонізації туризму, згрупованих за напрямами: стратегічними, інфраструктурними, поведінковими, регуляторними та цифровими. Доведено, що декарбонізація туризму є невід’ємною частиною кліматичної політики, здатною забезпечити не лише зменшення викидів, а й економічну стійкість галузі у довгостроковій перспективі. Розроблено модель впровадження зазначених механізмів у практику туристичної політики України. Сформовано SWOT-матрицю для оцінки потенційних можливостей та загроз відповідального туризму. Декарбонізація туризму має розглядатися як невід’ємна частина адаптаційної та кліматичної політики, здатна не лише знизити екологічні ризики, а й забезпечити економічну стійкість галузі у довгостроковій перспективі.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СЕРТИФІКАЦІЇ ЕКСКУРСОВОДІВ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

2025-07-25T11:00:28+03:00

У статті проаналізовано особливості процесу сертифікації екскурсоводів у Великій Британії. Зазначено, що підвищення якості екскурсійного обслуговування безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки фахівців. Розглянуто роль екскурсій у сучасному туристичному продукті, визначено основні типи туризму, які переважають у країні. Наведено статистичні дані щодо обсягів туристичних потоків, витрат і внеску галузі у ВВП Великої Британії. Досліджено діяльність провідних професійних об’єднань, зокрема Institute of Tourist Guiding, British Guild of Tourist Guides, APTG, STGA, WOTGA, що здійснюють сертифікацію та підтримку екскурсоводів. Описано три основні рівні сертифікації (Blue, Green, White Badge), їхню тривалість, зміст, вимоги до підготовки та форми оцінювання. Наголошено на важливості добровільної, проте структурованої системи підвищення кваліфікації екскурсоводів у контексті забезпечення високих стандартів туристичних послуг.

ВНУТРІШНІЙ ТУРИЗМ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПЕРЕДУМОВИ ТА СТАН РОЗВИТКУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2025-07-25T11:00:27+03:00

В умовах повномасштабної війни внутрішній туризм в Україні набуває особливого значення як інструмент соціально-психологічної підтримки, фізичної реабілітації населення та важливий чинник економічного розвитку. Івано-Франківська область має потужний ресурсний потенціал, етнографічне та мистецьке різноманіття, є одним з ключових туристичних регіонів України, прихистком для внутрішньо переселених осіб, місцем релокованого бізнесу. Внутрішній туризм зазнав трансформацій, пріоритетними стають поїздки на короткий термін з метою санаторно-курортного лікування, оздоровлення, а також гірськолижний, екологічний, сільський, гастрономічний та етнічний туризм. Посилюється роль туризму як інструменту емоційного та психологічного відновлення, зростає увага до підготовки кадрів для роботи з особами з особливими потребами та забезпечення доступності туристичних об’єктів.

МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ НА ОСНОВІ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

2025-07-25T11:00:26+03:00

У статті проаналізовано концептуальні основи розробки та реалізації заходів маркетингової політики розвитку туристичних дестинацій на основі сільського зеленого туризму. Досліджено питання формування маркетингових заходів з підтримки розвитку сільського зеленого туризму в межах туристичних дестинацій. Указано, що сільський зелений туризм є одним з важливих напрямків економічної діяльності у сільській місцевості. Зазначено, що застосування підходів територіального маркетингу дає можливість зробити територіальну економіку більш стійкою та ефективною в процесах дестабілізації ситуації та умовах змін. З’ясовано, що ефективна маркетингова політика розвитку туристичних дестинацій сприяє інтегрованому розвитку бізнесу, підвищує конкурентоспроможність підприємств індустрії туризму та суміжних галузей, забезпечує зростання попиту на регіональні продукти тощо. Зауважено на тому, що для того щоб домогтися позитивних результатів у процесі реалізації маркетингової політики у сільському зеленому туризмі варто звернути увагу на диференціацію продукту/послуги. Надано пропозиції щодо побудови маркетингової політики розвитку туристичних дестинацій на основі сільського зеленого туризму.

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ СФЕРОЮ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

2025-07-25T11:00:24+03:00

У статті розглядається питання державного управління енергетичною сферою в умовах гібридної війни, яка стала новою формою загрози для національної безпеки України. Зокрема досліджено інструменти державного управління, такі як стратегічне планування, міжвідомча координація, кризовий менеджмент, інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень, цифровізація управлінських процесів та зміцнення міжнародної співпраці у сфері енергетичної безпеки. Стаття містить аналіз поточного стану реалізації державної політики у сфері енергетики в умовах війни, зокрема через призму нормативних ініціатив, організаційної спроможності центральних органів виконавчої влади та приклади управлінських рішень під час енергетичних криз 2022–2024 років. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо посилення ролі держави в управлінні енергетичним сектором у кризових умовах, а також перспективи інтеграції стратегічних інструментів для підвищення стійкості енергетичної системи України до гібридних загроз.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄС ПІД ВПЛИВОМ «ЗЕЛЕНОГО КУРСУ»: НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-07-25T11:00:23+03:00

Стаття присвячена дослідженню процесів трансформації внутрішнього ринку ЄС у контексті реалізації стратегічної ініціативи – Європейський зелений курс – яка є невід’ємним інструментом формування сучасної парадигми сталого розвитку. Стрімке зростання впливу екологічних пріоритетів на економічну політику ЄС вимагає зміни підходів до функціонування єдиного ринку та, водночас, зумовлює актуальність даного дослідження. Метою дослідження виступає аналітична оцінка певних структурних змін у внутрішньому ринку ЄС, що спричинені впровадженням цілей кліматичної нейтральності. Методологічну основу дослідження складають системний, порівняльний, структурно-логічний та функціональний підходи, які дають змогу виявити ключові напрями трансформації ринкової архітектури ЄС. В результаті дослідження встановлено вплив «зеленого курсу» на окремі сфери діяльності внутрішнього ринку ЄС, окреслено можливості адаптації національних економік до нових інвестиційних умов функціонування спільного ринку.

СИСТЕМНА ВЗАЄМОДІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТІ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2025-07-25T11:00:21+03:00

У статті розглянуто взаємозв’язок між економічною дипломатією та економічною безпекою держав у сучасних умовах глобальної нестабільності. Визначено, що ефективна економічна дипломатія стає ключовим інструментом захисту національних економічних інтересів на зовнішньополітичному рівні. Акцент зроблено на ролі дипломатичних механізмів у запобіганні економічним загрозам, диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків та формуванні стратегічних альянсів. У контексті війни в Україні, санкційних конфліктів, енергетичних викликів та торговельних обмежень обґрунтовано необхідність посилення інтегрованої взаємодії між дипломатичним апаратом і структурами економічної безпеки. Геополітична нестабільність, що супроводжується військовими конфліктами, економічними санкціями, трансформацією світових ринків та порушенням глобальних ланцюгів постачання, суттєво змінює умови функціонування національних економік. У таких умовах традиційні інструменти державного управління втрачають ефективність, що вимагає застосування нових підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема через активізацію економічної дипломатії.

ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ РЕГІОНАЛЬНОГО ВСЕОХОПЛЮЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

2025-07-25T11:00:19+03:00

Висвітлено особливості торгівлі товарами держав-учасниць РВЕП протягом 2015-2023 років. КНР збільшила як частку товарного експорту, так і частку товарного імпорту в об’єднанні та у світі. Сінгапур скоротив як частку товарного експорту (з 7,28% до 6,84%), так і частку товарного імпорту (з 7,23% до 7,01%) у РВЕП. Торгівля товарами В’єтнаму і Камбоджі характеризується значним зростанням обсягів як експорту, так і імпорту. В’єтнаму та Лаосу вдалося подвоїти загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами, збільшуючи позитине сальдо торгівлі товарами. Динаміка питомої ваги експорту товарів держав РВЕП у світовому експорті товарів має тенденцію до зростання, при цьому динаміка питомої ваги імпорту товарів учасниць РВЕП у світовому імпорті товарів також характеризується позитивною тенденцією. Зовнішньоторговельний оборот товарів РВЕП у 2023 р. склав 12’997’739 млн дол. США.