Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка

ІННОВАЦІЙНІ ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ

2026-03-06T16:20:15+02:00

У статті проаналізовано вплив технологічних інновацій на розвиток страхового ринку, зокрема через інтеграцію FinTech та InsurTech. Досліджено, як технології, такі як онлайн-страхування, хмарні технології та автоматизація бізнес-процесів, змінюють традиційні моделі продажу страхових послуг. Особливу увагу приділено впливу глобалізаційних процесів та ролі інноваційних факторів у трансформації фінансової системи. Досліджено основні категорії InsurTech-компаній, таких як D2C та B2B, а також їхній вплив на страховий ринок. Окремо розглянуто роль державного регулювання та необхідність вдосконалення нормативно-правової бази для стимулювання розвитку ринку. Проаналізовано проблеми, з якими стикаються компанії, зокрема низьку фінансову грамотність та недостатню цифровізацію в регіонах. Також досліджено можливості, які надають великі технологічні компанії, такі як Apple та Google, в інтеграції своїх екосистем в індустрію страхування. Окрему увагу приділено розробці нових страхових продуктів під час воєнного стану та адаптації страховиків до нових реалій. Визначено ключові заходи, необхідні для стабільного розвитку страхового ринку в Україні.

КОУЧИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ ФАХІВЦІВ У ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ

2026-02-26T14:58:48+02:00

У статті досліджується визначення ролі коучингу як сучасного інструменту інтеграції фахівців в інноваційні бізнес-процеси, його відмежуванню від менторства та спонсорства, а також оцінці ефективності застосування коучингового підходу у корпоративному середовищі. Методологічною основою роботи є комплексний аналіз теоретичних положень коучингу, порівняння ролей коуча, структуризація функцій та узагальнення ключових коучингових моделей (GROW, OSCAR, AOR, WOOP, FUEL, Co-Active). Дослідження базується на систематизації наукових праць та узагальненні емпіричних даних щодо стану розвитку коучингової культури в українських і міжнародних організаціях. У статті підкреслено важливість зваженого вибору коучингових моделей, розвитку внутрішніх коучів, формування сприятливої організаційної культури та посилення управлінських компетенцій, що сприятиме ефективній інтеграції фахівців в інноваційні процеси.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРУ ЦИФРОВОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

2026-02-26T14:58:47+02:00

У сучасних умовах цифрової трансформації економіки стратегічне управління впровадженням інструментів штучного інтелекту у сферу цифрового підприємництва набуває критичного значення для забезпечення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку підприємств. Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування стратегії впровадження інструментів ШІ у цифровому підприємництві. Методологія дослідження базується на системному аналізі наукових праць, порівняльному аналізі підходів до визначення ключових понять та синтезі теоретичних концепцій. У результаті проведеного аналізу систематизовано підходи науковців до трактування понять «цифрове підприємництво» та «штучний інтелект» у контексті бізнес-процесів цифрових підприємств. Виявлено, що цифрове підприємництво еволюціонувало від простої цифровізації бізнес-процесів до створення інноваційних цифрових екосистем. Практична цінність статті полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для розробки стратегій впровадження інструментів ШІ у цифровому підприємництві та визначенні перспективних напрямків подальших досліджень.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ Й АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІСНИХ ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2026-03-05T04:32:50+02:00

У статті обґрунтовано доцільність застосування процесного підходу до моделювання сервісної діяльності готельного підприємства в умовах підвищення вимог до якості обслуговування. Запропоновано використання адаптованої сервісної карти (service blueprint) як методологічної основи проєктування системи управління якістю сервісу, що забезпечує узгодженість дій гостей, операцій обслуговування, управлінських процесів і підтримувальних функцій у межах керованої моделі. Для ідентифікації причин відхилень якості сервісу застосовано причинно-наслідковий аналіз, який дозволяє встановити зв’язок сервісних проблем з організаційними та технологічними чинниками. Обґрунтовано значення автоматизації для підвищення керованості й стабільності результатів обслуговування. Запропонований підхід може бути використаний у практиці управління готелями з метою вдосконалення системи управління якістю послуг.